(нар. 1949)
У творчості Патріка Зюскінда часто захована якась трагічна «неправильність», легке дихання гротеску, що надає зображенню не лише карикатурну «кумедність», а й відчуття глибокої тривоги.
Для письменника важливим є саме мистецтво оповіді, що поєднує правду і вигадку, наївність і навченість, серйозність і тонку іронію, а ще — і це, мабуть, найголовніше — почуття краси та страху.
Твори Зюскінда — якісна поетична та розумна проза; вона однаково приваблива для читачів найрізноманітнішого віку і культурного рівня, вона нагадує Фазіля Іскандера — не тільки іронічністю, а й витіюватою, арабескною манерою розповіді, де спосіб оповіді набагато важливіший, а часом і змістовніший за його «предмет».
Твори
Критика
Знайшли помилку або виникли питання?
Напишіть нам.
Поділитися