9 июля 2017 в 22:57 Литература 300

Культурна еволюція від Маркса

Екскурсія по творчості Маркса та Енгельса

Ангелы играют на трубе,
Торжественно звучат мажорные лады,
Ты веришь в независимый Тибет,
Латинский коммунизм и райские сады.

Ляпис Трубецкой, "12 обезьян"

У нас декомунізація, але це не означає, що ми не можемо бути ознайомлені з творами Карла Маркса та Фрідріха Енгельса. Кожна людина, яка вважає себе культурною, мусить ознайомитися з працями творців маркизму.

Німецького філософа Карла Маркса (1818-1883) та його друга Фрідріха Енгельса (1820-1895) видавали у 50-ти томах протягом 1955-1974 роках. Ранній Маркс гегеліанського періоду, якого обмежували розповсюдження у Радянському Союзі, вартий уваги, але тут обмежимося тільки комуністичними творами.

І починати варто з «Маніфесту комуністичної партії» (1848). Це програмний документ «Союзу комуністів» - товариства німецьких емігрантів, з якими познайомився Карл Маркс у Лондоні. Він був написаний Карлом Марксом за допомогою Енгельса. Дописаний «Маніфест» був у січні 1848. Вперше він був виданий німецькою мовою в Лондоні. Починається знаменитими словами «Привид бродить по Европі — привид комунізму». В ньому згадані «класова боротьба», «капіталізм», «комунізм», перемога соціалізму в майбутньому та гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». «Маніфест» для комуністів є те ж саме, що для християн Євангеліє. Бо з нього почався, як вважає Маркс та його послідовники, «науковий» соціалізм.

Як вважає відомий український письменник-соціаліст Іван Франко у статті «До історії соціалістичного руху», «Маніфест комуністичної партії» це плагіат «Маніфесту» Віктора Консідерана. Тому творці марксизму не піонери виходить того ж таки марксизму, а радше детально розвинули вже відомі ідеї.

Найвідомішою працею Карла Маркса є «Капітал». Вже сама назва парадоксальна, бо чому він не назвав свій magnum opus «Комунізм» незрозуміло. Маркс на відміну від тогочасних економістів писав не про економіку взагалі, а лише про Капіталізм. На написання свого «Капіталу» Маркс витратив з перервами 25 років. Він жартував «Не думаю, що будь-хто коли-небудь писав про гроші, настільки потребуючи них». При написанні цього твору Маркс переживав важкі часи. Коли він жив у Лондоні, то його сім’я споживала в основному картоплю з хлібом, які брали на базарі в кредит. За борги неодноразово конфіскували його майно. Але йому все-таки допомагає Енгельс, і невідомо чи він би без нього вижив та зміг би далі писати. Маркс писав у такому важкому стилі не випадково. Він вважав, що праця без відчуження існуватиме в утопічному майбутньому, коли переможе пролетаріат. Мистецтво ж у класовому суспільстві існує тільки у вигляді художньої творчості. А так все мистецтво є товаром. З цього випливає, що художній стиль написання для Маркса «Капіталу» не був прийнятний.Радянський режисер Сергій Ензенштейн (1898-1948) хотів екранізувати «Капітал». Його на цю ідею надихнув «Уліс» Джеймса Джойса. Отже комуністичні ідеї Карла Маркса є також в художній класичній літературі, яка ні в чому не поступається оригіналові. Український соціаліст Іван Франко подібні ідеї виклав у повістях «Boa constrictor» (1884), і особливо у «Борислав сміється» (1882). Остання повість є незавершеною, але в кінці повісті мало бути повстання робітників. Багато про робітників описують американські автори Джек Лондон (1876-1916) та Джон Стейнбек (1902-1968). Найвідоміший роман «Грона гніву» (1939) Стейнбека розповідає про переселення фермерської родини зі штату Оклахоми до Каліфорнії у часи Великої депресії. Там змальована боротьба робітників за місце під сонцем. А Джек Лондон в «Залізній п’яті» (1908) описує утопію, в якій робітники борються за соціалістичне майбутнє, аж до переможного кінця. Таким чином ідеї Маркса можна знайти і у художніх книгах, які виражені життєвою мовою.

Останньою важливою працею для ознайомлення з комунізмом є «Походження сім’ї, приватної власності та держави» (1884) де говориться , що сім’я як така має зникнути. Це проявилося пізніше в Ленінській політиці, яка толерувала вільну любов. Лише починаючи від Сталіна змінилася політика, що «тоді не було сексу, а був алкоголізм».

Ідеї Карла Маркса та Фрідріха Енгельса досі актуальні. В Україні досі громадяни мають зарплату, яка не може забезпечити все населення країни. Підняття рівня мінімальної зарплати не радує. Так, ми живемо не в найгіршій державі. Навіть якщо ми вирішимо з часом всі економічні проблеми, то все одно залишаться країни третього світу, які потрбуватимуть допомоги від цивілізованого світу.

Цікаву думку, яка на мою думку, яка є альтернативою Марксовому комунізму, висловив Стівен Кові у книзі «Восьма звичка. Від ефективності до величі». Ніякі методики та муштра не допоможуть людині. Лише внутрішній світ людини є фундаментом для її розвитку.

Він не погоджується з логікою людей, які мислять мірками Капіталістичної епохи, що людина є об’єктом для підприємства або фірми. На його думку ми живемо вже в інформаційну епоху. яку він також називає «епохою мудрості». Кові вважає, що є цінності, як суспільні/особисті норми. А є принципи, які є основою успіху.

Віднайти свій голос та надихати інших можна лише, коли ти стаєш моральним авторитетом. Це не авторитарний авторитет. Бути ним означає брати на себе повноваження та їх виконувати. Начальство своїм підлеглим має надавати більше автономії в діях, а не керувати кожним кроком. Підлеглі зі свого боку мають якісно виконувати свою роботу та брати на себе ініціативу. Найважливішим принципом є довіра. Тому лише договір у стилі «виграш/виграш», а не «програш/виграш» та «виграш/програш».

Ну ідеї Кові підходять в першу чергу для цивілізованих країн. А бувають випадки, що коктейлі молотова не завадять. На практиці ця ідея дієва, якщо після Революції починається кропітка робота.

Окрім негативних наслідків марксиської філософії, якими є створення тоталітаризму та мільйони смертей, є все-таки хоч в чомусь позитив. Бо капіталісти скористалися критикою Маркса, а це дало поштовх капіталізму. Так у ньому з’явилося людське обличчя. Ну і не випадковими є слова з пісні-жарту «В левой руке - «Сникерс», в правой руке - «Марс»/Мой пиар-менеджер Карл Маркс/Капитал!Капитал!».

Дмитро Тирусь

© md-eksperiment.org



Ключевые слова: твори маркса та енгельса, лікбез, дмитро тирусь