(1547–1616)
У творах Сервантеса відобразилася картина суспільного життя всієї країни, людей різних верств та різних занять.
Герой Сервантеса — людина широких інтересів, високої мрії і значної життєвої мети, діяльна й громадська, що протистоїть дійсності та намагається впливати на неї. Зображення такого героя неминуче зумовило постановку важливих і значних проблем життя, його широке охоплення
Життєвості й багатства змісту у змалюванні образів Сервантес досягає тим, що розкриває їх у русі. Його образи не застигають в одній якості, поступово поглиблюються і стають складнішими, вражаючи читача несподіваним виявом нової особливості. Письменник ніби випробовує можливості людської природи, наводячи на думку про її багатогранність, про властиву їй здатність до перетворень.
Новаторство Сервантеса виявилося й у тому, що він поєднав у своєму творі кумедне і серйозне, високо героїчне та прозаїчно буденне. Сміх у Сервантеса служить не тільки й не стільки створенню кумедного, скільки створенню об’єктивно правдивого образу цілісного світу.
Твори
Критика
- Більший за самого себе
- «Дон Кіхот» М. Сервантеса: еволюція критичної та літературної рецепції
- Дон Кіхот як символ занепаду нації (Ще одне прочитання «вічного образу»)
- Конфлікт між ідеалом та дійсністю - центральна проблема твору (Літературознавча основа вивчення роману «Дон Кіхот» Сервантеса)
- Морально-етичні аспекти у новелістиці Мігеля де Сервантеса
- Питання теорії роману в «Дон Кіхот» Сервантеса
