(106 до н. е. – 43 до н. е.)
Найбільш яскраве літературне втілення римська міфологія історії знайшла у період пізньої республіки та у вік Августа у Цицерона. У нього ми бачимо міфологію історії в класичному її вигляді, коли реальні (а не легендарні) історичні факти та персонажі наділяються особливим трансцендентальним змістом, набувають значення світоглядних факторів, ідеологічних і моральних парадигм.
Цицерон щиро вірив в абсолютну цінність римської держави, у святість її традицій та порядків, включаючи релігійні, у непогрішність і моральну досконалість героїв її історії. І, мабуть, найшанованішим героєм римської історії був для Цицерона Марк Порцій Катон Цензор, або, як його ще називають, Катон Старший. Серед риторичних і філософських трактатів Цицерона немає жодного, у якому не згадувався б і ставився за приклад Катон.
Цицеронівський Катон поєднував у собі всі властивості римського національного характеру, якими трималася республіка і зі втратою яких вона, на думку Цицерона, неминуче мала загинути.
Твори
Критика
- Категорія «справедливість» у політичній філософії Марка Тулія Цицерона
- Марк Туллій Цицерон як публікатор-видавець
- Метафоричний спосіб утворення латинських риторичних термінів (на матеріалі трактатів Цицерона)
- Проблема гідності в морально-естетичних поглядах Цицерона
- Синонімія у риторичній термінології Цицерона
- Феномен Цицерона: теорія і практика риторичної аргументації
- Ціцерон про ораторів Гальбу, Лелія і Сціпіона Молодшого
