23-09-2023 34

Дмитро Туптало

(1651–1709)

Дмитро Туптало увійшов в історію літератури не стільки як історик церкви, скільки як мораліст і белетрист.

Його проповіді наповнені гумором, іронією. Мотиви народних казок, легенд, переказів, народні фразеологізми, приказки та прислів'я все частіше прикрашають його промови, обґрунтовують судження, що висловлюються.

Туптало був талановитим педагогом, він органічно відчував необхідність пояснювати доступно та живо. Образ його мислення далекий від схоластики. Добре знаючи народну творчість, він постійно вживав прислів'я. Народна мудрість, укладена в афористичну форму, була у нього одним із найсильніших засобів аргументації. Про це свідчать не тільки його проповіді, а й приватні розмови, особисті листи.

Біографія

Твори

Критика