Габриэль Шевалье (Gabriel Chevallier)

(1895-1969)

Габріель Шевальє черпав натхнення зі скарбниці світової філософської думки — його творам зазвичай передує низка епіграфів, які визначають життєві та літературні орієнтири письменника — з Ювенала, Монтеня, Рабле, Дідро, Вольтера, Бомарше.

Картина світу, витворена письменником, може розглядатися як ігрова подібність первісного міфологічного комплексу. Всюдисуща іронія забезпечує суміщення амбівалентних у просторі тексту антиномій: серйозне — ігрове, сакральне — профановане, високе — низьке, божественне — людське. Гармонією цілісного міфологічного буття і очищуючим сміхом Г. Шевальє перевіряв справжність соціальних, релігійних, ідеологічних інституцій, що претендують на абсолютність і вічність, але випробування часом не витримують.

Своїми творами Габріель Шевальє вписував національні зразки «химерного роману» в «магістральний сюжет» літератури світової, стверджуючи водночас їхню неповторну своєрідність. Фольклорний національно забарвлений міф виявляється формою сприйняття загальнолюдських міфологічних праоснов, чутливість до яких збережена у французькій етнокультурній свідомості.

Биография

Произведения

Критика