(1869–1951)
Андре Жід здійснив спробу поєднати теоретичне розуміння природи творчості, насамперед літературної (і насамперед романної), пошуки та основу нової етики й естетики роману та безпосереднє художнє втілення цієї нової естетики.
Як і багато європейських художників, які починали на межі XIX і XX століть, А. Жід був зайнятий пошуками співвідношення етичного й естетичного, краси та зла. Письменник культивував «дистанціювання» відокремлення особистості від будь-якої історичної та соціальної визначеності.
Жід, який починав як символіст, вже в «Болотах» (1895) порвав із символізмом і критикував його естетику конструктивно, тобто пропонуючи і обґрунтовуючи своє. Він виходив з того, що особистість автора, і не тільки автора, а й читача, цікавіша і важливіша за автономію твору.
Письменник будував свої твори як діалоги – діалоги не тільки персонажів, а й художніх форм: багатостороннє завжди краще одностороннього.
Твори
Критика