(бл. 1550-1621)
Творчість Івана Вишенського посідає чільне місце в полемічній літературі кінця XVI — початку XVII ст. Вишенський безмірно любив Україну, тому і його твори пройняті патріотичними почуттями. Письменник захищав право на вільний розвиток своєї мови, культури. Навіть перебуваючи далеко від рідного краю, думками він завжди був з Україною і весь свій талант віддавав їй.
Часто Вишенський звертався до крилатих народних висловів — прислів’їв та приказок, використовуючи або наслідуючи їх повчальність і мудрість. Фразеологізми роблять викладені письменником думки дотепними, сатирично цілеспрямованими, гнучкими. Протиставлення-антитези, поєднані з гіперболами, метафорами й іншими художніми засобами, досить часто зустрічаються у творах Вишенського про невиправдану нерівність у світі.
Усі твори Івана Вишенського написані зі знанням життя та звичаїв українського народу, його духовної культури.
Твори
Критика
