Леонід Первомайський

(1908-1973)

У поезії Леоніда Первомайського ми завжди відчуваємо образ самого поета, його настрої, його переживання й погляди. Це ніби лірична сповідь чистої й прекрасної людської душі.

Його творам притаманні закличність і афористичність форми, романтична натхненність і піднесеність образів. Пристрасна, захоплена й поривчаста мова творів ніби передає вічний неспокій ліричного героя, його устремління вперед. Образи балад Первомайського відзначаються гіперболічністю, що втілює титанічну силу героїв, захоплення поета величчю їх подвигу.

Первомайський відображає діалектику людського сприйняття дійсності, яка набуває певної визначальної ролі у формуванні внутрішніх якостей людської душі. Його герої весь час перебувають в атмосфері напруженого духовного життя. Звичайні предмети в цьому житті оточуються багатими асоціативними полями переживань героїв, вони стають предметами поетичними і творять такий характерний світ Леоніда Первомайського.

Біографія

Твори

• Древо життя
• Немов по замінованому полю
• Рани

Критика

• Динаміка внутрішнього життя (Із спостережень над прозою Л. Первомайського)
• «І ми не можемо не дочитать свого життя до кінця...»
• Поезія змужнілого серця