(нар. 1939) Філософські категорії простору й часу стають домінантами в образному світі Павла Мовчана: чи то розмірковує він про духовне явлення Тараса Шевченка та Миколи Гоголя, чи карбує щільні поетичні рядки про трансцендентне, а значить, вічно притягальне, немарне, істинне. Драматизм поезій П. Мовчана — це драматизм буття людини у світі взагалі, навіть не прив’язаної до ознак нації, території. Письменник дуже пильно вглядався в навколишній світ, аж поки відважився заглянути в глибину своєї душі і шукати там істину. Павло Мовчан також шукає в душі людини вищу правду, але, звичайно, не для того, щоб знайти вихід з темного лісу філософських антиномій, а для того, щоб довести, що перед добром зло безсиле. Твори Критика |
26.05.2017
136
Павло Мовчан
26.05.2018
196
26.05.2018
255
26.05.2018
221
26.05.2018
672
26.05.2018
335
26.05.2018
510
26.05.2018
295
Популярне
Вибір редакції











