(нар. 1939) Філософські категорії простору й часу стають домінантами в образному світі Павла Мовчана: чи то розмірковує він про духовне явлення Тараса Шевченка та Миколи Гоголя, чи карбує щільні поетичні рядки про трансцендентне, а значить, вічно притягальне, немарне, істинне. Драматизм поезій П. Мовчана — це драматизм буття людини у світі взагалі, навіть не прив’язаної до ознак нації, території. Письменник дуже пильно вглядався в навколишній світ, аж поки відважився заглянути в глибину своєї душі і шукати там істину. Павло Мовчан також шукає в душі людини вищу правду, але, звичайно, не для того, щоб знайти вихід з темного лісу філософських антиномій, а для того, щоб довести, що перед добром зло безсиле. Твори Критика |
26.05.2017
138
Павло Мовчан
26.05.2018
197
26.05.2018
256
26.05.2018
222
26.05.2018
673
26.05.2018
336
26.05.2018
513
26.05.2018
297
Популярне
Вибір редакції











