(1736–1809)
Поряд із різноманітністю незапозичених байкових мотивів і сюжетів, із багатою та виразною мовою байки Готліба Конрада Пфеффеля виділяються своїм ідейним змістом, політичною гостротою, що й визначило загальні риси байки кінця 18-го - початку 19-го ст.
Пфеффель - не пасивний спостерігач і критик, а борець за права пригноблених. Він залишив найбагатший спадок віршованих байок - два томи байок і розповідей. Перший том містить близько 300 творів, другий - близько 150. Як і в інших байкарів цієї епохи, власне-байка поєднується у збірках Пфеффеля з віршованими розповідями.
Більшість байок письменника - це гостра політична сатира, нещадна критика існуючих на той час соціальних відносин. Саме в таких байках соціально-критична функція байки знайшла своє яскраве втілення. У творчості Пфеффеля архетип політичної, суспільно-критичної байки остаточно завершується і вдосконалюється. Друга частина його байок не торкається суспільно-політичних тем. Це твори, які проповідують певну життєву філософію, духовні цінності.
Твори
Критика
