Що приховує «Мислитель» Родена: таємниці та вплив культової скульптури
Якби ви були французьким скульптором Огюстом Роденом, як би ви прикрасили власну могилу? Коли у 1917 році померла дружина митця, Роза Бере, він установив бронзову копію свого знаменитого «Мислителя» на її могильному пам’ятнику в Медоні. Через кілька місяців він приєднався до неї, і вже понад століття ця задумлива постать споглядає їхнє останнє пристанище.
«Мислитель» Огюста Родена — одна з найвідоміших скульптур у світі, що стала символом роздумів і людської глибини. Цей задумливий чоловік, який сидить, підперши підборіддя, прикрашає музеї від Кіото до Філадельфії, але за його створенням стоїть набагато більше, ніж здається на перший погляд. Від задуму для декоративного порталу до самостійного шедевра — розкажемо про історію «Мислителя», його еволюцію та маловідомі факти, які роблять цю скульптуру унікальною.
Походження «Мислителя»: від Данте до універсального символу
У 1880 році французький скульптор Огюст Роден отримав замовлення на створення скульптурного порталу для майбутнього Музею декоративного мистецтва в Парижі. Одним із елементів цього проєкту, відомого як «Ворота пекла», був задумливий персонаж, який мав сидіти над входом, споглядаючи сцени, натхненні «Пеклом» Данте Аліг’єрі. Саме так народився «Мислитель».
Спочатку Роден уявляв цю фігуру як образ Данте — середньовічного італійського поета, який споглядає долю грішників. Проте з часом скульптор вирішив відокремити персонажа від порталу, зробивши його самостійним твором. У 1880-х роках «Мислитель» почав виставлятися окремо, а його розмір збільшився з початкових 70 см до монументальних пропорцій.
«Що змушує мого «Мислителя» думати, — казав Роден, — це те, що він мислить не лише розумом, розширеними ніздрями чи стиснутими губами, а кожним м’язом рук, спини, ніг, стиснутим кулаком і напруженими пальцями ніг».
Ця фраза розкриває суть скульптури: «Мислитель» — це не просто статична фігура, а втілення думки, напруги та сили.
Топ-3 маловідомі факти про «Мислителя»
1. Флорентійський капелюх Данте
Перший «Мислитель», створений у 1884 році для колекціонера Константина Александра Іонідеса, мав незвичайну деталь — флорентійський капелюх, який асоціювався з Данте. Цей елемент відображав початковий задум Родена, але згодом скульптор відмовився від нього, щоб надати фігурі універсальності. Цей унікальний екземпляр, виконаний за технікою втраченого воску, зберігається в Національній галереї Вікторії. Відсутність капелюха в пізніших версіях допомогла «Мислителю» стати символом не лише поета, а й загальнолюдського роздуму.
2. «Мислитель» і Музей д'Орсе: доля незавершеного проєкту
«Мислитель» мав прикрашати портал «Ворота пекла» для Музею декоративного мистецтва в Парижі, але цей проєкт так і не було реалізовано через рішення збудувати натомість вокзал Орсе. Нині в Музеї д'Орсе стоїть гіпсова версія «Воріт пекла», повернута до входу, що символічно повертає «Мислителя» до його початкового задуму. Ця іронія долі підкреслює, як випадковість може змінити історію мистецтва: від локального елементу до глобального шедевра.
3. Вибух у Клівленді: трагедія «Мислителя»
Одна з копій «Мислителя», встановлена перед Музеєм мистецтв у Клівленді в 1917 році, пережила драматичну подію. 24 березня 1970 року під скульптурою вибухнула бомба, поваливши 900-кілограмову статую обличчям у сніг і серйозно пошкодивши її нижню частину. Напис «Геть правлячий клас» на основі вказував на політичні мотиви, пов’язані з протестами проти війни у В’єтнамі, але винуватців так і не знайшли.
Цей «Мислитель» був одним із небагатьох, створених за життя і під наглядом Родена, що робило його особливо цінним. Музей вирішив не реставрувати скульптуру, залишивши її пошкодженою як свідчення буремних часів. «Цей зелений чоловік у шрамах нагадує нам про напружену атмосферу США 1970 року, — зазначив тодішній директор музею Шерман Лі. — Тепер це більше, ніж просто витвір мистецтва».
Висновок
«Мислитель» Родена — це не просто скульптура, а символ людської думки, сили та вразливості. Від задумливого Данте до універсального філософа, від декоративного порталу до світового шедевра — його історія сповнена трансформацій і несподіванок. Чи то споглядаючи могилу Родена в Медоні, чи стоячи пошкодженим у Клівленді, «Мислитель» продовжує надихати, викликати питання та розкривати нові грані мистецтва.
