(бл. 1493-1494 – 1553)
Книга Франсуа Рабле «Ґарґантюа і Пантаґрюель» — це своєрідна Біблія Ренесансу, це нечувана до часів Рабле і від його часів — до Бальзака — ревізія моральних, політичних, наукових і соціальних засад людства та французького суспільства зокрема. Рабле надав своєму творінню форми безпрецедентно-грандіозної (в масштабах світової літератури) як за обсягом, так і за характером дошкульності сатири, проте все ж не сатира головне у його творі.
Книга Рабле — це гідна подиву — титанічна і відчайдушна спроба вивільнити людську думку від кайданів старого, скутого релігійними, становими, світоглядними обмеженнями, це спроба осягнути суть того нового світогляду, який принесла епоха Відродження, спроба визначити передумови, необхідні для його становлення.
Своєю книгою Рабле в якійсь мірі намагається дати відповідь і на запитання про природу людського в людині, безвідносно до умов часу і рівня культурної досконалості, а це вже виводить Рабле навіть за межі його епохи і впритул підводить до філософії та психології нашого часу. Втім, найцікавіше в книзі Рабле — це навіть не її кінцевий результат, не ті висновки, яких він дістався, а сам процес їх осягнення, ті хвилі наступів і відступів, коливань і сумнівів, через які пройшов на шляху цієї боротьби зі світом і самим собою автор.
Епоха Рабле, його особиста доля, його книга — це химерна гра складних віддзеркалень, які розкривають себе лише в точці їхнього взаємного схрещення.
Твори
Критика
- Гуманістична освіта у романі Франсуа Рабле «Ґарґантюа і Пантаґрюель»
- Ідеологія та архітектура Телемської пустині Франсуа Рабле
- «Підсолоджена» досконалість Пантагрюеля і «гіркувата» буфонада Панурга (Франсуа Рабле: епоха, роман, образи)
- Як зрозуміти Рабле? (Методичні рекомендації до вивчення роману Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель»)
