Роман Андріяшик

(1933-2000)

Роман Андріяшик — письменник своєрідного, непересічного бачення світу. Це в значній мірі визначає стиль його творів, манеру його письма. А воно густе, містке, рельєфне і водночас лаконічне, багате на свіжі тропи, на внутрішню експресію.

У творчості Р. Андріяшика вбачали сильний вплив Е.-М. Ремарка: психологічна тема повоєнного часу і спустошенної чоловічої душі, стиль фрази, яка поставала просто і ясно.

Прозаїки «втраченого покоління» також активно прочитувалися в літературній ситуації 60-х і навчали українського митця зосереджувати увагу не на зовнішній подієвості, а на внутрішньому житті героїв. Тому очевидна увага до «внутрішньої людини» та перевага її душевної реальності над зовнішньою дією стала яскравим свідченням входження художнього досвіду не лише Ремарка, а й Е. Хемінгуея.

Хоч персонажі Р. Андріяшика й міцно стоять на землі, хоч вони й задавлені побутом, але не тільки над їхніми головами, а й у їхніх душах заломлюються силові лінії часу, гримлять грози, які потрясають людьми й державами. Гулкий, тривожний світ розлунює в романах письменника в кожній - навіть найпунктирніше окресленій - людській долі.

Біографія

Твори

• Додому нема вороття
• Люди зі страху
• Сторонець

Критика

• Подолання страху і пошук надії (Проза Романа Андріяшика)
• Стильовий портрет шістдесятництва
• Україна в наративній перспективі (за «Полтвою» Р. Андріяшика)