(1901-1962)
Гармонійне поєднання показу й опису, поетична сила домислу й вимислу в змалюванні історичних героїв, майстерний відбір найістотніших подій, які мали подальший вплив на життя і майбутнє народу, прагнення самостійно художньо дослідити «білі плями» з історії Київської Русі, бездоганне володіння фактами минулого з точки зору науки, вміння автора будувати захоплюючий сюжет, підвести читача до тих логічних висновків, які випливають із самої суті розповіді, — характерні риси композиційної майстерності Семена Скляренка.
В останні роки творчості письменника його талант мужніє і сягає дальшого піднесення. Звертаючись до епохи X-XI століть, Скляренко написав історичні романи «Святослав» та «Володимир», що мали стати частинами трилогії про Київську Русь. Ці твори відразу здобули високу оцінку і широку популярність серед читачів і тепер лишаються в числі найкращих надбань української романістики 20 ст.
С. Скляренко зумів проникнути в сивину віків, історично й художньо її відтворити, дати читачу відчуття епохи навіть у ритмомелодиці розповіді, в досконалому зображенні побуту і звичаїв народу. Цьому підпорядкована вся образна система творів.
Твори
Критика
