Сьюзен Хилл (Susan Hill)

(народ. 1942)

Лейтмотив у всіх творах Сьюзен Хілл — самотність, яка змушує людей замикатися в собі й приховувати це страшне тавро людської долі. Але цей лейтмотив постійно супроводжується іншим, можливо, не так помітним, але певною мірою визначальним, що підтверджує вплив на Хілл екзистенціалізму. З ним пов’язаний і той факт, що майже у всіх її творах з’являється смерть — з’являється у найрізноманітніших варіаціях і подається у дещо нетрадиційному для екзистенціалізму плані. Вона є однією з ланок у ланцюжку смерть — життя — вічність.

Побачивши безмежний біль і страждання, заховані далеко від сторонніх очей. Хілл не говорить про них, а показує вчинки людини, охопленої відчаєм, малює її стан так, що читач починає відчувати її горе і самотність.

У своїй експресіоністичній манері письма Хілл домагається такої переконливості психологічного малюнка чіткістю сугестивної деталі. Без розгорнутих внутрішніх монологів (вона вдається до них дуже рідко), без загалом асоціативного письма, що потребують спеціального розшифрування, авторка розкриває не тільки динаміку свідомості своїх персонажів — вона «дозволяє» через їхні вчинки побачити й відчути ставлення до оточення. У дрібній, на перший погляд, деталі розкриваються внутрішні мотиви, імпульси й переживання героїв.

Биография

Произведения

Критика