(1939-1995) Найвиразнішим твором Тараса Мельничука була його власна душа, що увібрала в себе всю велич і глибінь розбитих почуттів, всю яскравість поразок, з яких складалося занепащене життя поета, виходячи в царину, де смерть і життя завжди йдуть поряд. Для Т. Мельничука було характерним сприйняття кольору через конкретику образів, він же ставав нерідко основою метафори, творив ненав’язливий образ-пейзаж, асоціювався з усталеними національним образотворчим фактором. Колір часто є визначальником певних речей, предметів, явищ, субстанцій, ідей. Т. Мельничука завжди тягло туди, де темно, звідки визирали нещастя та біль. Поет хотів словом надії освітити темряву і ніби боявся, як дорого доведеться заплатити за мить щастя. Твори Критика |
26.05.2017
139
Тарас Мельничук
26.05.2018
689
26.05.2018
453
26.05.2018
379
26.05.2018
425
26.05.2018
425
26.05.2018
839
26.05.2018
665
Популярне
Вибір редакції











