(бл. 250 до н. е. – 184 до н. е.)
Найбільш плідним і популярним римським драматургом раннього періоду розвитку латинської мови був Плавт. Спочатку актор, пізніше автор комедій, він переробляв грецькі п’єси Менандра, Філемона і Діфіла — представників новоаттічної комедії. П’єси Плавта, однак, як своєю соціальною настановою, так і художніми особливостями значно відійшли від грецьких оригіналів.
Основну масу глядачів Плавта складав римський плебс, ще доволі консервативний і невибагливий у своїх розвагах, оскільки рівень його художньої культури був тоді досить низький. Враховуючи художні смаки своїх глядачів, римський драматург був змушений послабити серйозність новоаттічної комедії і, посиливши елементи буфонади, наблизити свої комедії до примітивніших форм. Плавт намагався пристосувати свої комедії до смаку римського плебсу, вихованого на клоунаді народного театру.
Мова Плавта — чисто латинська мова, і вживання грецьких слів, нехай подекуди і в досить великій кількості, є лише зовнішнім. Це і є особливістю плавтівського стилю.
Твори
Критика
