(1932-2016)
Усі п'єси Арнольда Вескера – про мрію, але їхня дія відбувається не у вигаданій країні, не в умовних декораціях минулого, а в сучасній Англії, у повсякденних побутових обставинах, добре знайомих мільйонам співвітчизників Вескера, – у будинках лондонської бідноти та сільськогосподарських робітників Норфолка, кухні ресторану та у солдатській казармі. Художня структура п'єс Вескера двояка.
Підтекст у драмі Вескера виконує як прагматичну й інформаційну функції – тобто висловлює авторське ставлення і доносить ідею п'єси, – так і текстотворчу. Він допомагає Вескеру створити особливий тип соціальної драми, структура якої основана на принципі «мостів», тобто створює особливу внутрішню драматичну напругу, яка, за відсутності єдиної інтриги, пов'язує окремі епізоди п'єси між собою, з одного боку, і з аудиторією – з іншого.
Твори Вескера не можна розсікти по прямій лінії так, щоб по один бік виявилася мрія, поезія, фантазія, а по інший – повсякденність, побут, проза, і непотрібну частину відкинути. Взаємодія реального та ідеального у Вескера значно складніша, ніж здається на перший погляд. Скрупульозність у відтворенні середовища, в якому живуть герої Вескера, диктується його протестом проти тьмяного, напівтваринного існування, проти соціальних умов.
Твори
Критика
