Війна, кохання, перемога. Андрій Квасюк
Вас не врятують ваші каяття
Коли зійде полуда від оману
Вже йде росія ваша в небуття
Горіти в пеклі вашому тирану.
За кров і смерть наших людей
За біль і сльози матері Вкраїни
За ненароджених в війну дітей
За намір нас покласти на коліна.
Читайте також:
Сучасні вірші про війну в Україні
Вірші про Україну, які проймають до сліз