Ruslan Barkalov. Вчитель, який змінив моє життя
Час все розкладає по поличках
Хто такий справжній вчитель? Кого ми називаємо цим словом? Що це означає на сам перед для нас? Чи це лише людина? Чи може подія бути вчителем? Або якийсь факт? Хто він: той хто дає знання чи той, хто лише подає факти? Яка його місія біля нас? І чи може вчитель були позитивним елементом нашого становлення? Адже наука теж може бути і негативною!
Найкращим вчителем є саме життя. Ніщо так не вчить людину як процес самооцінки, перегляд власних провалів, поступків колишніх уже друзів і бажання встати і рухатися далі. Бо без цього ніякий вчитель нічого не вартий. Все залежить від внутрішньої сили для подальшої боротьби.
Саме таким «складеним» був мій «вчитель». А головне, процес, який довелося проходити був досить твердим і колючим. Але воно було того варте. Адже, саме тоді найкраще все видно. І всіх.
Саме час був моїм найкращим вчителем і другом. Бо саме він, як ніхто інший, показує важливість і другорядність, справжню красу і огидність, обман і чесність. Що з них і коли було присутнім у житті. А головне, як бути далі? Бо справжній вчитель це не той, хто просто констатує голі факти. Але той, хто дає надію бачити там, на горизонті нові цілі, можливості. І показує нові шляхи.
Не можу сказати, що було легко. Бо обставини були різними. Але саме час розкладав все на свої місця. Були моменти, коли я не розумів чому відбуваються ті чи інші події. Однак, не відразу бачив всю суть ситуації. І лише з часом все ставало на свої місця. Час показував те, чого я не міг побачити відразу, в момент події. Він показував те, чого я не міг зрозуміти в сам момент.
А головне, він не лише просто давав відповіді на мої питання. Він заставляв мене самого постійно розвиватися і шукати цих відповідей (А ще розвивати у собі терплячість). Крок за кроком, день за днем. Змушував думати про свій фізичний і моральний розвиток. Бо мало того, бачити – треба робити висновки. І це найголовніше.
Час, він як невидимий провідник, що веде крізь різні життєві терни і показує результат людської діяльності. Час, він потребує терпіння. Потребує переосмислення: сказаного, своїх поступків і на кінець дій. Бо ж лише так ти вчишся а не просто проходиш якісь не зрозумілі теоретичні курси.
Час показує справжню природу тієї чи іншої події. А не лише той момент, коли вона відбулася. І це важливо. Я тоді багато чого змінюється в думках і бажаннях. Бо те, що я так хотів в певний момент виявилося у майбутньому негативним.
Так діє справжній мій вчитель – виховує, дає осмислення і ніколи не жене сліпо вперед. Від коли я зрозумів його мову, він багато чого змінив у моєму житті.
Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»
