Мар'яна Юричко. Вчитель, який змінив моє життя

Маленька дівчинка біжить під осіннім сонечком, очікуючи на нові пригоди. Біле платтячко розвіюється на вітрі, а невеличкий каблучок бʼється об асфальт. От-от я повинна була переступити поріг музичної школи, нарешті, я так довго цього чекала. Але зовсім не могла уявити, що ж там на мене чекає. Поряд йшла мама і розказувала наскільки прекрасна музика.

    І ось я вперше переступила поріг музичної школи.. Мене одразу зачарувала атмосфера цього місця і привітна вчителька, яка за наступні шість років стала мені дуже близькою та рідною. Саме вона вперше дала мені до рук бандуру. Правду кажуть, що, як маємо - не цінуємо, а, як втрачаємо - плачемо. Коли навчалась, я не цінувала це, музика стала для мене буденністю і я вже не вважала її такою прекрасною. А після закінчення, мені почало бракувати шершавості струн, похвал та докорів моїх вчителів та, навіть, мозолів на пальцях. Я почала більше слухати музику та знову цінувати її. Цікавлячись різними гуртами, я відкрила для себе ще один надзвичайним інструмент - гітару. Зараз, коли у мене погіршується настрій, я почуваюсь самотньою чи просто стомленою, або й зовсім навпаки, коли я щаслива з прекрасним піднесеним настроєм, я сідаю грати і забуваю про все. Кожна вивчена пісня відгукується в мені. Як казав Курт Кобейн: „Все можна пережити підібравши потрібну пісню».

   Тож, без сумніву, вчитель, який змінив моє життя - це моя вчителька з бандури, коли познайомила мене з найкращим - музикою, яка в свою чергу навчила бачити прекрасне. Тепер, йдучи повз музичну школу, я з приємністю можу знову зайти в клас бандури, щоб просто послухати музичні проби нових учнів і за чашкою чаю поговорити про все на світі.

Умови участі у конкурсі коротких оповідань «Вчитель, який змінив моє життя»