Дарієнко Дар’я. Конкурс драбблів
А якби ми були…
…ми не були б нами.
Погода покращилась і жителі виповзли з берлог та заполонили парк, що так довго сумував у лютневих морозах.
На самокаті, з насолодою ловивши кожен подих вітерця і промінчик сонця, проїжджала маленька дівчинка. Вона зупинилась, побачивши молоду дівчину, яка сиділа й плакала, присіла поруч і спитала: «Чому ти плачеш?». Дівчина глянула і відповіла: «Ти ще маленька, не зрозумієш. Але якби я була іншою – було б чудово».
- «Тобі подобається як птахи літають? Мені також. Я б теж хотіла літати, але я людина і не можу. Я живу по-своєму». - взяла самокат і поїхала назустріч вітру і сонечку.