Загублене місто монахів: історія Лядівського скельного монастиря
Захований у мальовничій долині Дністра, на кручах скелястої гори, розташувався один із найдавніших православних монастирів України – Лядівський. Його історія сягає глибини століть, переплітаючись з долями видатних історичних постатей та переживаючи злети і падіння разом з державою. Сьогодні цей монастир є не лише важливим релігійним центром, а й унікальною пам’яткою історії та культури.
Лядівський скельний монастир: свідок історії
Затишне село Лядова розкинулось у долині річки з однойменною назвою недалеко від міста Могилів-Подільський. Назва села, за припущеннями дослідників, походить від старослов’янського слова "лядо", що означає "заросла, покинута ділянка землі". Ймовірно, колись ця територія була вкрита густими лісами та чагарниками. Хоча існує й інша версія, пов’язана зі словом "ляда" (кришка, люк), але детальніше на цій версії зупинятися не будемо.
Саме тут, на високій скелі, у 1013 році Антоній Печерський, повертаючись зі Святої Гори Афон, вирішив облаштувати першу печеру. Ця подія ознаменувала заснування першого в Русі печерного монастиря.
Проповідуючи християнство серед місцевих жителів – тиверців, Антоній об'єднав навколо себе перших послідовників. Завдяки його зусиллям, скит перетворився на монастир, відомий як "Подільський Афон". Згодом він вирушив до Києва.
Перша літописна згадка про монастир датується 1159 роком і пов’язана з походом князя Івана Берладника на Пониззя. У кінці XIX століття - з ініціативи археологічного з'їзду - для дослідження Лядівського монастиря була організована експедиція під керівництвом київського професора В.Б. Антоновича. Після детального вивчення монастиря, Антонович підтвердив дату його заснування, зазначивши: "Є всі підстави вважати, що в 11-12 століттях тут дійсно існував печерний монастир".
Монастир вистояв та пережив татаро-монгольське нашестя, але в 1672 році, внаслідок тривалої польсько-турецької війни, був змушений на 27 років припинити своє існування через пограбування. Попри руйнування монастирські підземелля залишилися оповиті легендами про заховані там безцінні старожитності та рідкісні фоліанти. Після вигнання завойовників життя в обителі відновилося, і в монастирі освятили дві нові скельні церкви: Усікновення голови святого Іоанна Предтечі та Святої Великомучениці Параскеви П'ятниці, що стали символом відродження святині.
У вирі трагічних подій XVII століття Лядівський монастир став не просто свідком, а й активним учасником історичної драми. Саме звідси, з цього тихого куточка на Дністрі, вирушили перші посланці гетьмана Богдана Хмельницького до двору московського царя Олексія Михайловича - ігумен Павло і троє монахів.
У 1734 році лядівські печери стали домом для ченців ордену василіан, але через фінансові труднощі монастир закрили та приписали до Шаргородського монастиря. У 1772 році тут заснували парафіяльну греко-католицьку церкву, яка проіснувала до початку ХІХ століття. За підтримки російської влади Лядівський монастир було повернуто православній церкві, і він став одним із важливих господарських центрів того часу. Монастир отримав у власність понад 50 десятин землі в долині Дністра і почав організовувати відомі Лядовські ярмарки, що сприяли його економічному зростанню та впливу в регіоні.
Період занепаду та відродження
Монастир процвітав до революційних подій 1917 року. Однак з приходом радянської влади розпочався його сумний занепад. Кульмінацією цього процесу стали 30-ті роки, коли більшовики здійснили варварське пограбування та осквернення святині. Безцінні монастирські скарби, серед яких були й унікальні ікони київського майстра Дудкевича, були розграбовані чи безслідно зникли. Частину церковних книг та ікон вдалося врятувати і передати до села Слобода-Яришівська, проте більшість цінностей була безповоротно втрачена.
У 1938 році, коли кордон з Румунією пройшов зовсім близько, монастир, який стояв віками, зазнав жорстокої долі. Будуючи тут лінію прикордонних укріплень, влада вирішила його зруйнувати, підозрюючи, що в його стінах переховуються контрабандисти. Внаслідок цього більшість монастирських споруд було підірвано, залишилися лише печери, які вціліли після руйнівних дій.
Надія на відродження стародавньої обителі з’явилася з проголошенням незалежності України. У 1998 році на ці благодатні землі прибули ченці з Почаєва на чолі з ігуменом Антонієм. Початок був складним. Руїни, запущені господарства, відсутність коштів. Але завдяки невтомній праці ченців та підтримці віруючих монастир поступово відроджувався. Сьогодні монастир знову став духовним центром регіону, притягуючи паломників з усієї України.
Лядівський скельний монастир, який пережив століття історичних випробувань, зазнав чергової трагедії під час повномасштабного російського вторгнення. 31 жовтня 2022 року російська ракета зруйнувала частину монастирських будівель та забрала життя одного з його послушників. Ця трагедія шокувала не лише місцеву громаду, а й весь світ, ставши черговим свідченням російського варварства.
Археологічні знахідки на території монастиря
Археологічні розкопки 2012 року внесли корективи в уявлення про історію Лядівського монастиря. Вчені виявили тут римські та візантійські монети, фрагменти кераміки з орлами й артефакти трипільської культури. За словами Лариси Виногродської, старшої наукової співробітниці НАН України, ці знахідки свідчать про те, що християнство прийшло на Лядівські скелі задовго до заснування монастиря, приблизно на п’ять століть раніше.
Цікаво, що і для місцевих жителів знахідки стародавніх артефактів стали звичним явищем, адже багата історія цих земель постійно нагадує про себе.
Монастир серед скель: незвичайна краса
Монастир розташований на схилі над Дністром, у товщі крейдяних відкладів. Печери - хоч і нечисленні - глибоко врізані у щільну породу та зберігають відчуття вікової святості. На терасі стоять відносно нові будівлі з пісковику, які включають кілька храмів та монастирські келії. Над обителлю на пагорбі височіє нова дзвіниця, яка додає комплексу величі.
Під храмом та поруч із ним збереглися стародавні крипти – кістниці. В одну з печер-кістниць можна зайти і побачити останки стародавніх ченців, деякі з яких, за словами сучасних ченців, мають понад 400 років.
Із глибин віків до нас дійшли свідчення подвигу ченців, які заснували Лядівський монастир. Тут і досі збереглася келія преподобного Антонія та печерні храми, серед яких найдавніший – храм Усікновення глави Іоанна Предтечі.
Другий храм, присвячений святій великомучениці Параскеві П'ятниці, сполучений з першим храмом підземним ходом, висіченим у крейдяній скелі. Третій храм, створений на честь засновника монастиря преподобного Антонія, знаходиться поруч з його келією і з'єднаний з нею підземним переходом.
Серед святинь монастиря особливе місце посідає чудотворна ікона XVII століття Усікновення чесної глави Хрестителя Господнього Іоанна. Ця ікона, що з давніх-давен славиться своїми чудотворними властивостями, містить дорогоцінну частинку мощів святого пророка.
Старовинне Антонієве джерело, що розташоване на території Лядівського скельного монастиря, також має чудодійну силу. За переказами, його вода має чудодійні властивості і здатна зцілювати від різних хвороб. Віряни порівнюють її з водою з колодязя, який преподобний Антоній викопав у Києво-Печерській лаврі.
Лядівський монастир сьогодні
Сьогодні Лядівський скельний монастир став одним із найважливіших духовних осередків Поділля, куди стікаються паломники з усієї України. Крім того, завдяки своїй тисячолітній історії та мальовничому розташуванню на вершині гори монастир став популярною туристичною локацією.
Особливу чарівність монастирю додає його мальовниче розташування. З оглядового майданчика відкривається захоплююча панорама долини Дністра, яка розливається блакитною стрічкою серед зеленіючих пагорбів. Недарма це місце обрали для свого монастиря древні ченці, адже краса природи завжди надихає на роздуми про вічне.
У 2013 році Україна відзначила тисячоліття одного зі своїх найстаріших монастирів. Ювілей Лядівського монастиря став знаковою подією в культурному житті країни, що знайшло своє відображення у випуску спеціальних поштових марок та ювілейної монети.
Лядівський скельний монастир – це унікальна пам’ятка історії та культури України. Його тисячолітня історія, мальовниче розташування та духовна сила приваблюють тисячі паломників і туристів. Відвідавши це місце, можна відчути дух давнини, доторкнутися до історії і знайти внутрішню гармонію.
