Накладка піхов меча. Львівський музей історії релігії

Львівський музей історії релігії продовжує щотижневі короткі оповіді про свої скарби.

В нашому музеї зберігається унікальна пам'ятка - накладка піхов меча, що належала воїну, вождю, який жив на початку нашої ери.

У 1975 році видатний український археолог Денис Козак проводив розкопки у селі Гринів Пустомитівського району Львівської області. Тут він знайшов могильник зі шістьма похованнями, які були здійснені за обрядом трупоспалення. Самі поховання датуються І століттям нашої ери і належить до пшеворської культури (була поширена на території Польщі і західної України протягом ІІ ст. до н.е. - IV cт. н.е.). 

Найбагатшим похованням було поховання № 3 - тут знайдено повний набір зброї того періоду: меч з піхвами, умбон (металеву накладку на щит), шпору, два кинджали, наконечник списа, що свідчить про особливе становище тут похованого воїна. Її навмисно пошкоджено. Меч поламано на три частини, наконечник списа і кинджали теж, шпори розігнуто, умбон розплющено, у ножиць відламано лезо. Це характерно для пшеворських племен.

Денис Козак запропонував дві версії чому пошкоджено ці предмети: після смерті воїна його зброю також умертвляли, щоб він зміг користатися нею у потойбіччі або ж, навпаки, живі хотіли "роззброїти" небіжчикам, щоб він не міг зашкодити їм.

Найціннішою та унікальною знахідкою є накладка піхов меча, вона бронзова, збережений фрагмент має трохи більше 20 см довжини. Він складається з п'яти окремих сцен, розміщених у прямокутних, вертикальних рамках. Тут зображені хижий звір,який роздирає жертву; кінь-грифон; священний шлюб; козел, що їсть листя і вершник зі списом і щитом.

Цей декор "розповідає" нам про космологічні уявлення того часу. Центральним мотивом усієї композиції є боротьба героя зі силами хаосу заряди впорядкування Всесвіту, звільнення життєдайних сил та плодючості худоби. Бачимо священний шлюб героя-першопредка зі земною богинею у середньому ярусі. Цей ж герой зображений як вершник в нижньому ярусі.

Як зазначає дослідник Геннадій Казакевич, ця накладка належить до типу ажурних накладок opus interasile, є розвитком кельтського стилю угорських мечів і в європейському мистецтві того часу, а саме залізної доби, така композиція є надзвичайно рідкісною. Він підмічає, що орлиноголові грифони і антропоморфні фігури мають схожість зі фігурами зі знаменитого кельтського срібного ритуального котла з Гундеструпу в Данії. Ці паралелі дають можливість стверджувати, що на початку нашої ери існував комунікаційний маршрут, який сполучував Чорне і Балтійське море.

Цікаво, що як і на котлі, так і на накладці бачимо жіночу фігуру з довгим заплетеним у косу волоссям, що вдягнена у штани, що нехарактерно для тогочасного мистецтва. Так хіба зображали легендарних жінок-амазонок.

Знахідки з Гринева, в тому числі і накладку, Денис Козак передав у 1977 році до Львівського музею історії релігії, де вона зберігається і досі.

З багатьма іншими предметами з нашої археологічної колекції зможете ознайомитися на нашому сайті вже у жовтні!

(Підготовлено за: Д.Н. Козак. Могильник пшеворської культури поблизу с. Гринів на Верхньому Подністров'ї // Археологія. - 1985. - №52. Геннадій Казакевич. Східні кельти: культури, ідентичності, історіографічні констуркції. Київ-Вінниця, 2015)

Read also


Readers' choice
up