П’єр Паоло Пазоліні (Pier Paolo Pasolini)

(1922–1975)

П’єр Паоло Пазоліні – одна з найпомітніших постатей у культурному житті Італії 20 століття: поет і прозаїк, літературний та театральний критик, публіцист, режисер театру та кіно.

Пазоліні був митець дивовижний, повсякденне життя і характерні обличчя простолюду він, учень неореалістів, навчився бачити і знімати незрівнянно достовірніше, ніж самі його вчителі, у пластиці, стилістиці, будові творів яких дуже багато зберігалося від естетичних умовностей колишніх часів. Тим переконливіше «народними» (завдяки відомому «феномену достовірності») були риси, у яких втілювалися моральні цінності, сповідувані, обожнювані Пазоліні. Закоханість у «живе» – видиме, чутне, відчутне, що відчувається – не залишала для Пазоліні до певного часу і можливості розрізняти явище і сутність.

Втілення справжніх життєвих цінностей італійський художник побачив в архаїчному світі римських, неаполітанських кварталів бідноти (необов’язково босяків, люмпенів – власне, міського плебсу, простолюду), в особливій, як він казав, культурі, що являла собою розгалуження «ширшої культури селянського півдня». Цей соціум для Пазоліні став носієм вищих людських цінностей.

Біографія

Твори

• Думаю про тебе
• Нафта
• Ти був зі мною

Критика

• Дмитро Мережковський – П’єр-Паоло Пазоліні: перегук критиків історичного християнства
• Культ тілесності у фільмах Пазоліні
• Шлях до світла