(1921–1947)
У творчості Вольфґанґа Борхерта проявилися різноманітні літературні напрями XIX і XX століть – критичний реалізм, романтизм, символізм, імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм.
Під впливом національної катастрофи у письменника на перший план висуваються уявлення про абсолютну трагічність буття, про неминучу катастрофічність розвитку Всесвіту, про ірраціональність історичного процесу. Світ є осередком незбагненних сил.
Сила борхертівської творчості полягає в тому, що вона прагне перемогти духовний нігілізм. У письменника постійно спостерігаються зміни настрою, сум'яття почуттів та різкі коливання розуму, які зливаються в картину розірваного, деформованого світосприйняття, що тяжіє до двох полюсів, – до позитивного та негативного.
Різкий, непримиренний контраст між піднесеними, романтичними устремліннями героїв та суворою неромантичною реальністю, що постійно і безжально руйнує мрію, лежить в основі композиційної організації більшості творів В. Борхерта.
Твори
Критика
Знайшли помилку або виникли питання?
Напишіть нам.
Поділитися