Домінанти Львова

Зазвичай туристи, які відвідують Львів, милуються містом із двох позицій: оглядового майданчика Високого Замку та міської ратуші. Перший є найвищою точкою міста – його висота 413 м над рівнем моря, щоправда, з них 15 м – штучно насипаний копець, який спорудили з нагоди 300-річчя Люблінської унії. Саме його вершина і слугує оглядовим майданчиком. Друга зав­вишки 65 м, що робить її найвищою будівля такого типу в Україні. Однак із ратуші найкраще видно центр міста – дається взнаки перепад висот: магістрат міститься в долині підземної річки Полтви, а центр оточений пагорбами Львівського плато.

І саме завдяки цій обставині в місті є ще кілька оглядових майданчиків, однак здебільшого вони або майже недоступні туристам, або ж є режимними об’єктами, куди без спецперепусток вхід заборонено. Зрештою, оглядаючи Львів із Високого Замку, їх неможливо не помітити, однак ще цікавіший краєвид відкривається з цих хмарочосів. Тим більше що кожен із них є для міста знаковим.

Такою домінантою у східній частині Львова є костел Матері Божої Остробрамської, його сучасна назва – церква Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Личаківській (фото 1). Подвійна назва храму пов’язана з тим, що спершу його будували як римо-католицький, причому належав до чернечого ордену отців-салезіян. Його спорудження завершилося незадовго до початку Другої світової війни. За радянських часів святиню перетворили на склад, і лише 1992 року туди повернулися ченці, щоправда, вже греко-католики. Костел вражає своїми розмірами, до того ж стоїть на вершині Личаківського пагорба, звідки відкривається перспектива однієї з найцікавіших вулиць Львова – Личаківської, яка спускається до центру міста. Але ще цікавіше піднятися на дзвіницю, яка збудована на зразок не притаманних Львову флорентійських кампаніл. Тож до висоти Личаківського пагорба додайте 60 м дзвіниці – й зрозумієте, що мається на увазі.

Звідти проглядається все місто, що розкинулося на захід, однак у його південній частині чітким орієнтиром є будівля Податкової адміністрації. Звісно, ця структура викликає неоднозначні асоціації, однак зараз мова не про це. 53-метровий хмарочос є найвищою офісною будівлею Львова. І останній факт не є випадковим, адже її податківці «успадкували» від Компартії України. Річ у тім, що в радянські часи була ідея перенесення адміністративного центру міста в його південну частину. Першою туди мали переїхати структури Львівського обкому КПУ, для чого на вулиці Стрийській затіяли масштабне будівництво 14-поверхового хмарочоса, з якого Львів видно як на долоні. Однак плани комуністів на новий шикарний офіс не були втілені в життя – від 1991-го будинок на Стрийській на доб­рих 10 років залишився довгобудом – знайти нового господаря для нього ніяк не вдавалось, аж поки за це не взялися «митарі».

Звісно, попри всі принади краєвиду з даху Податкової, для туристів він недоступний. Звідти чудово видно і найвищу будівлю міста – церкву Св. Ольги та Єлисавети (фото 2), яка поміж львів’ян також відома як костел Св. Ельжбети (стара назва). Висота 85 м дає змогу подивитися на місто із заходу. Пан Степан, із яким я піднімався на цю дзвіницю, виявився унікальним чоловіком. І річ не лише в тому, що він уже 20 років працює в цьому храмі й знає про нього фактично все. Саме він відновлював тут хрести на шпилях. Костел Св. Ельжбети збудовано у першому десятиріччі XX століття як римо-католицький, за радянських часів тут був склад, а на початку 1990-х його передали греко-католицькій громаді. «Хрести ми піднімали невеликими частинками, на землі відпрацьовували з’єднання кожної деталі, сходи тоді були ще в аварійному стані, багатьох деталей екстер’єру храмового шпиля не було, їх мусили відновлювати», – пригадує чоловік.

Храм є найвищим у Львові і це, не випадково. Річ у тім, що, за задумом його архітекторів, подорожній, який в’їжджав до Львова із заходу, мав найперше побачити римо-католицький костел, який заступає собою головну греко-католицьку святиню – собор Святого Юра. Те, що майже через 100 років костел Св. Ельжбети стане греко-католицькою церквою, ніхто не міг передбачити…

ТижденьЮа