Привітання

Привіт. Я не знаю хто ти, скільки тобі років, чим ти живеш, але якщо ти потрапив сюди, то для початку пропоную познайомитись.

Я Іванка. Напевно, найважче писати про себе, але я спробую.

Світ отримав мене у подарунок наприкінці холодного, дощового жовтня у 1994 році. Я люблю чесних і добрих за своєю природою людей, слухати радіо, шоколад, число 13 і свою сім’ю.

За свої 20 років життя, я не маю власного житла чи авто, але в мене є руки, ноги, голова, мрія і велика віра, що все буде добре. За весь цей час я дійшла висновку, що життя - це низка моментів, які відкладаються у нас у пам’яті, серці, душі, неважливо, вони у нас. І все, що ми можемо зробити, це зробити так, щоб більшість з них були приємними, щоб було, що згадати і написати філософську книгу десь на 80-му році життя, сидячи біля каміну під приємну музику.

Музика відіграє важливу роль у моєму житті. Вона формує настрій і думки, а це в свою чергу впливає на наші дії, а це і створює життя чи долю. Як кому подобається називати.

Наступна моя, можна сказати, «слабість» - книги. Коли читаю. Я живу книгою, свої проблеми відходять на другий план. І найбільше не люблю відчуття, коли закінчую читати, всі герої у моїй голові живуть, а я не знаю, що з ними далі. Мені здається, що хороші книги роблять нас хоча б на 0, 0001% кращими.

Не можу не написати про фільми. Фільми, я теж люблю. Від психологічних драм до «типовихамериканськийфільмів» У фільмах я знаходжу себе у героях, це працює як дзеркальне відображення і допомагає розібратись у собі.

Все чим живу, мої враження, захоплення, зацікавлення - це і є «Щось моє». Щось, що горить у мені, і тепер я буду ділитись цим з вами.

Приємного читання:)

Іванка Дусько - Щось Моє