А чи знаєте ви птахів свого міста? А найближчого парку? 20 березня 2015 року журналісти нашого порталу вирішили приєднатися до природи та сходити у Стрийський парк. Наш похід завершився ось такою оглядовою статтею про птахів, які нам зустрілися на шляху. Отже ми зустріли у парку 10 видів птахів, серед яких домінували голуб, велика синиця та чорний дрізд. Далі у статті наведено коротеньку інформацію про кожен вид та фото. Приємного читання!
Сизий голуб (Columbalivia)
Відноситься до птахів середнього розміру та важить близько 300 г. Сизий голуб – це птах-синантроп та у нашій території дуже розповсюджений. Також він проживає у країнах Європи, Західної Азії та Північної Америки. До харчів ці птахи дуже невибагливі, тому поряд з людиною вони споживають залишки нашої їжі, багато насіння різних рослин, зелені частини рослини, ягоди, інколи в їх раціоні зустрічаються і комахи.
Гніздяться голуби в першу чергу у кам’яних та дерев’яних спорудах, які важко доступні для людини. Відкладають по 2 білих яйця два-три рази на рік. Значення голубів для людини неоднозначне. З одного боку вони є прикрасою для міських вулиць та скверів, за допомогою них вчені вивели безліч порід голубів, але з іншого боку ці птахи збираючись у великі зграї засмічують будинки, пам’ятники архітектури, шкодять посівам культурних рослин.
Сорока звичайна (Pica pica)
Сороки за вагою трохи поступаються голубу (важать близько 230-250 г). Ці птахи дуже поширені та населяють майже всю Північну півкулю, окрім Крайньої Півночі та Східного Сибіру. На нашій території це гніздові птахи, яких часто можна побачити у парку, скверу, саду, лісосмугах, біля водойм. Голос у сорок дуже специфічний та інколи може нагадувати квакання жаби.
За типом харчування відносяться до всеїдних тварин, так як не вередують та їдять все, що тільки знайдуть: і комах, і зерно, і падло, навіть можуть вполювати маленьких тварин. Гніздо сороки можна побачити у парку. Воно велике та закрите зверху, зсередини обмазане глиною та викладене м’якою травою. У кладці можна знайти від 5 до 7 яєць зеленого відтінку та з плямами.
Сороки – це корисні птахи, які щороку знищують велику кількість шкідливих комах та тварин, проте вони можуть розорювати чужі гнізда, чим зменшують популяцію співочих птахів та іноді навіть мисливських.
Чорний дрізд (Turdus merula)
Якщо ви бачили у парку пташку у два рази більшу за горобця, чорного кольору та яка постійно копошиться у підстилці, то це дрізд. Він важить до 120 г. Забарвлення самок та самців відрізняється, тому наводимо дві фотографії.
Дрозди також поширені птахи, мешкають у країнах Європи (крім її півночі), а також у Північній Африці, в Азії аж до Індійського океану. Ці птахи відносяться як до перелітних, так і до осілих та кочових. Частіш за все зиму вони проводять на півдні від місця гніздування та поширення.
В Україні чорні дрозди мешкають у листяних лісах та парках з гарним підліском (у випадку із Стрийським парком є гарна підстилка, у якій дрозди весь час копошились). Цікаво, що ці птахи не стрибають по землі, як сороки, а швидко бігають та при цьому нахиляють корпус уперед.
Куштувати люблять різних комах та безхребетних, наприклад, дощових черв’яків вміють витягати з підстилки при цьому не розриваючи. У кладці дроздів по 5-7 яєць. Пташенят вигодовують обоє батьків. Це дуже корисні тварини, які знищують велику кількість шкідливих комах, а також прикрашають природні ландшафти.
Дрізд-горобинник, або Чикотень рябинник (Turdus pilaris)
Розмір цієї пташки, як і у чорного дрозда, до 120 г. Ареал дрозда захоплює лісову смугу Європи та Азії. Дрізд-горобинник вважається як перелітним, так і кочовим видом. Найчастіше гнізда влаштовують у парках та узліссях. У літературі відзначається, що ці птахи гніздяться колоніями та тримаються зграями. Нажаль, гнізд ми не побачили та зустріли лише одного птаха.
Навесні та влітку дрозди харчуються комахами та різними безхребетними, а вже восени переходять на ягідний раціон. Через свою пристрасть до горобини дрозди й отримали свою назву. Крім цього, чикотень й кочує у пошуках ягід в холодний період.
Гніздяться колоніями, кладку висиджує в основному самка (5-6 яєць), а самець інколи їй допомагає. Дрозди-горобинники дуже корисні птахи, так як знищують велику кількість шкідливих комах.
Сойка (Garrulus glandarius)
Сойки більші за дроздів. Важать до 200 г. Їх дуже легко розпізнати серед інших птахів за значним розміром (для нашої місцевості) та строкатістю. Зустріти сойку можна у парках, навіть невеликих, а також у лісах та узліссях. Відносяться до кочових та осілих птахів. Найбільше полюбляють ділянки, на яких ростуть дуб, бук, ліщина. Це тому, що насінням цих дерев сойки й харчуються. Цікаво, що сойки можуть наслідувати голоси інших птахів. До їх раціону входять горіхи, жолуді, ягоди, а в теплий період ще й комахи та яйця інших птахів.
Гніздяться на деревах, у кладці по 5-6 яєць зеленуватого відтінку та з темними плямами. Насиджують майбутнє покоління обоє птахів. Після того, як малеча вилупиться, сойки згуртовуються у невеликі зграї (сімейні) й кочують у пошуках смачненького.
Сойки – корисні птахи. Вони знищують шкідливих комах, розсаджують жолуді та насіння інших дерев. Правда можуть залазити у чужі гнізда, проте ними всі полюбляють милуватися.
Велика синиця (Parus major)
У порівнянні з попередніми, цей птах маленький, бо важить лише до 22 г. Велика синиця дуже поширена. Її можна знайти як у країнах Європи, так і у Північній Африці. Цей вид відноситься до осілого та частково кочового (птахи завжди переміщуються у пошуках їжі). На нашій території його можна побачити у парках, скверах, лісах, лісосмугах, біля будинків.
Раціон синичок в першу чергу складається з комах на всіх стадіях їхнього розвитку, але вони не відмовляються і від ягід, насіння, зерна та навіть м’яса і падла (це в основному в холодний період). Гніздо великої синички можна побачити де завгодно: і в дуплах дерев, які старанно робив дятел, і в щілинах будівель та навіть під корінням дерев. У гніздо вони укладають кінську шерсть, волос та пір’я, щоб було тепліше та зручніше. У кладці в середньому по 10 яєць білого кольору та з червоними і коричневими плямками.
Синички – корисні птахи, так як вони з’їдають шкідливих комах на всіх стадіях розвитку, а не лише імаго. Саме для синичок ми і робимо годівнички взимку та постійно їх підгодовуємо.
Блакитна синиця (Parus caeruleus)
Ще один вид синиць, який можна побачити у наших парках – це блакитні синиці. Вони дещо менші за розміром від великих (лише до 12 г) та все одно дуже розповсюджені. Також відносяться до осілого виду та частково кочового. Не гніздяться вони там, де взагалі немає дерев, а найбільше полюбляють сади, ліси, парки, лісосмуги. Якщо хочете її відрізнити від великої синиці, то в першу чергу дивіться на шапочку, якщо вона блакитна, то перед вами блакитна синиця. Ще однією їх особливістю є те, що вони часто чіпляються за тоненькі гілочки та висять вниз спиною. Як і великі синиці, блакитні дуже жваві та завжди знаходяться у пошуку їжі (комахи, павуки, але іноді і ягоди та насіння).
Гнізда блакитних синиць розташовуються у дуплах дерев та пеньках. Часто буває, що невисоко над землею. У кладці від 9 до 13 білих в темну крапинку яєць. Дуже корисні птахи, яких потрібно всіма силами приваблювати.
Сивий дятел, або Жовна сива (Picus canus)
Дятли, як на мене, це одні з найцікавіших та загадковіших птахів. Масою сивий дятел близький до сойки (до 200 г). Цей вид іменується як звичайний, але нечисленний (нам пощастило його побачити) гніздовий, осілий та кочовий.
Сивий дятел за забарвленням дуже схожий на зеленого. Він харчується комахами (деревними та мурахами). Причому мурах дятел відшукує не лише на дереві, але й на землі (руйнує мурашник). Гніздиться він у дуплах м’яких та гнилих порід дерев мішаних лісів, але може і в хвойних. У кладці зазвичай по 4-6 яєць білого кольору (ніяке захисне забарвлення непотрібно через те, що яйця висиджуються в дуплі). Ці птахи потребують нашої з вами охорони.
Лебідь-шипун (Cygnus olor)
Ось це вже птах дійсно великий (до 12 кг) та, звісно, він сильно призвичаївся до людей (у дикій природі лебеді дуже обережні та як тільки відчують людину, то одразу ховаються). Вид поширений, але епізодично. В Україні віддають перевагу плавням у пониззі таких річок як Дунай, Дністер, Дніпро. Гніздяться у зарості надводної рослинності поряд з мілководними водоймами. Отримали вони свою назву «шипун» через те, що під час польоту їхні крила створюють характерне шипіння, але вони можуть і просто шипіти.
Основу раціону складає водна рослинність (стебла, корінці), а також безхребетні тварини. Гніздо будує самка, у яке і відкладає по 7-9 яєць зелено-жовтого відтінку. Насиджує пташенят також самка, а самець охороняє гніздо від чужого втручання.
Цей вид потребує охорони людини.
Боривітер (Falcotinnunculus)
Ми непевні, що бачили саме цього птаха, так як він промайнув високо в небі лише на мить, але ми намагалися запам’ятати форму його тіла під час польоту та на основі цього і зробили своє припущення. Якщо ми помиляємось, то просто цікаво дізнатися про цього птаха трохи більше.
Отже, важить він 200-250 г. Поширений у Євразії та Північній Африці. Гніздиться на великій території України, але малочисельний. Найбільше полюбляє заплавні, байрачні ліси, а також лісосмуги, скелі. Його особливістю є те, що він може тривалий час «зависати» у повітрі в очікувані здобичі.
Живиться боривітер зазвичай комахами, ящірками, а також і гризунами, зрідка маленькими пташками. Місця для гніздування обирає найрізноманітніші: від дупла в дереві до вентиляційних отворів. Самка відкладає по 4-6 яєць захисного забарвлення.
Дуже корисний птах, який потребує уваги та охорони з боку людини.
На цьому і завершується наш коротенький огляд чарівного світу птахів. Залишайтеся з нами!
