Ти зрікся мови рідної
Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити
перестане,
Зелена гілка в лузі
на вербі
Від доторку твого
зів'яне!
Ти зрікся мови
рідної. Ганьба
Тебе зустріне на
шляху вузькому...
Впаде на тебе, наче
сніг, журба —
Її не понесеш
нікому!
Ти зрікся мови
рідної. Нема
Тепер у тебе роду,
ні народу.
Чужинця шани
ждатимеш дарма —
В твій слід він
кине сміх — погорду!
Ти зрікся мови
рідної...
1955
