Шахтар
Попід землею ходить повзкома,
Але в душі покірності нема.
Він пробиває кам’яні пласти,
Видобуває сонце з темноти.
Таким я завжди бачу шахтаря.
Ліхтарик над чолом,— немов зоря.
Низеньке небо, та високий лет,
Бо він трудар, мислитель і поет.
Горить не кожен твій рядок, либонь;
А в нього кожна грудочка — вогонь!
До рівня отакого ти зумій
Свій поетичний піднести забій!
1957
