Мої діди, знедолені та бідні...
Мої діди, знедолені та бідні,
Шукали правди у цісарськім Відні.
Шукали тут ясного оборонця,
Та не знайшли ні правди, ані сонця
Їх мучили орендарі й магнати,
І мусіли вони в ярмі конати...
А я приїхав з правдою святою
У фестивальний Відень.
Із собою
Я не привіз ні скарги, ні печалі.
Братання — мій девіз на фестивалі.
На мене ворог тут сичить змією,
Та я могутній правдою своєю.
Зі мною скрізь ім’я мого народу,
Звістую мир, і злагоду, і згоду!
І там, де дід мій плакав од відчаю,
Я в колі побратимському співаю.
1960
