​Поцілунки твої солоні...

Поцілунки твої солоні
Затихають у моїй журбі.
Ти засни на моїй долоні,
Я тихцем заспіваю тобі.

Про дівчинку про невеличку,
Що крилатого мала коня;
Про вовків, що з’їли ягничку
В полонині серед білого дня.

За усмішку одну юнакові
Коника віддало дівча.
До запаху овечої крові
Шкірилися вовки з куща.

Юнак — у сідло і за обрій...
А дівчинка плаче сама.
Порятунку ягничці добрій
Від сіроманців нема...

Ти засни. Я тобі з-за туману
Приведу лоша голубе,
З карабіном за дуба стану,
Вовкулакам не дам тебе.

1967