Олена Пчілка. Не ховайся місяченьку
Виплив місяць із-за хмари та й став серед неба,
Мов людей спитати хоче, чого кому треба.
Під вікнами хуртовина виє та голосить,
До хатини убогої стежечки заносить.
Засмутився срібнорогий, в хмароньку сховався,
Наче лиха, що побачив, він і сам злякався.
А зіронька в чистім небі місяця спиняє:
Не ховайся, місяченьку, хай світло осяє
Те життя, гіркую долю, занесені хати,
Бо не можна у темряві порадоньку дати!
