Навіщо ми читаємо книги

Навіщо ми читаємо книги

Почуття потоку, емпатія, втеча: вчений-когнітивіст Джим Девіс коротко про те, навіщо і чому ми читаємо книги, які історії стають для нас улюбленими і як читання вплинуло на людську культуру.

Серед різномаїття різних культурних захоплень людини одне з найбільш розповсюджених ­ любов до історії. Ми любимо поринати в добрі книги і фільми. Коли це відбувається, ми відокремлюємося від усього, що відбувається навкруги, і повністю розчиняємося в історії. Психологи називають це явище «переміщенням» (Термін «transportation» введений американськими дослідниками Мелані Грін і Тімоті Броком, які розробили «теорію нарративного переміщення».) (1). Вони провели багато винахідливих експериментів, для того, щоб з'ясувати, що робить розповіді переконливими, чому люди прагнуть до «переміщення» і вживання, і у яких людей більше шансів пережити це відчуття. Переміщення пов'язане з ідеєю «потоку»: тим спектром приємних відчуттів, які ви відчуваєте, коли з головую поринаєте у свою діяльність і втрачаєте відчуття часу. Виявляється, частіше за все люди читають, щоб відчути почуття потоку.

Тимчасовий відхід від реальності приносить людям задоволення, і вони часто віддають перевагу звертатися до конкретних нарративів (2) для ефективного управління своїм настроєм. Якщо людині сумно, він шукає історію, яка могла б підбадьорити його, чи, можливо, зробити його ще сумнішим і вдумливішими. літературне переміщення частіше приваблює людей тоді, коли вони відчувають негативні почуття відносно самих себе чи коли вони вважають, що відстають від своїх власних стандартів. Одне дослідження (3) показало цікаву закономірність: коли в лабораторних умовах люди отримують негативний зворотній зв'язок, пізніше вони витрачають більше часу на перегляд телебачення. Ці дані свідчать про те, що ми часто використовуємо літературне переміщення в якості, свого роду, втечі.

Зрозуміло, що якщо ми добре обізнані про особливості розповіді та легко співставляємо себе з персонажем, ми можемо легше переміщуватися. Дослідження підтвердили це. В одному експерименті (1) люди, які добре знайомі з громадським життям, краще вживалися в розповіді про когось, хто піклувався про братерське возз'єднання, а люди, у яких були гомосексуальні друзі, відчували переміщення, коли читали твори с головним героєм-гомосексуалом. Навіть «зимова історія» дає більше переміщення, коли читаєш її взимку.

Різні розповіді можуть впливати на нас, на наші відносини чи уявлення про реальний світ, добре це чи погано. Навіть вигадані історії, як відомо, здатні викликати зміни в уявленнях про світ. Одне недавнє дослідження показало, що люди менш схильні висувати контраргументи на питання, яких торкається історія, якщо при читання вони відчули переміщення.

Що гарного в історіях – вони допомагають зрозуміти чужі точки зору. Стівен Пінкер стверджує, що саме популярність читання художньої літератури сприяла покращенню взаєморозуміння і має відношення до зменшення насильства у світі. Згідно одного дослідження, читання художньої літератури сприяє формування соціальних навиків – наприклад, вмінню сприймати те, що люди думають і відчувають (4). Інше дослідження показало (5), що навіть діти, які читають історії за участю персонажів-афроамериканців, більш позитивно ставляться до них, ніж діти, які в реальності взаємодіяли з темношкірими дітьми.

Таким чином, тепер ми знаємо, що переміщення може принести нам тимчасове полегшення, показати вихід з депресії повсякденного життя. Більш того, психологічні дослідження показують, що вигадане навіть може змінити наші думки.

Посилання на дослідження

1. Melanie C. Green «Transportation Into Narrative Worlds: The Role of Prior Knowledge and Perceived Realism»/ Discourse Processes, Volume 38, 2004 — Issue 2.

2. Melanie C. Green, Timothy C. Brock, Geoff F. Kaufman «Understanding Media Enjoyment: The Role of Transportation Into Narrative Worlds»/ Communication Theory, Volume 14, Issue 4, Nov. 2004, Pages 311–327.

3. Sophia Moskalenko «Watching Your Troubles Away: Television Viewing as a Stimulus for Subjective Self-Awareness»/ Society for Personality and Social Psychology, Vol 29, Issue 1, 2003.

4. Raymond A. Mar, , Keith Oatley, Jacob Hirsh, Jennifer dela Paz, Jordan B. Peterson «Bookworms versus nerds: Exposure to fiction versus non-fiction, divergent associations with social ability, and the simulation of fictional social worlds» / Journal of Research in Personality, Volume 40, Issue 5, October 2006, Pages 694–712.

5. Katz, Phyllis A.; Zalk, Sue R. «Modification of children’s racial attitudes» / Developmental Psychology, Vol 14(5), Sep 1978, 447-461.


Читайте также