Ще про коня

Дмитро Павличко. Твори. Ще про коня

Я допускаю, що в мені живе
Душа коня, бо на зелені трави
Мене весною тягне, а під осінь
Люблю я в білім золоті вівса

Купатися. Вівсяні колоски
Мене бентежать ніжністю. І страшно
Ненавиджу я хомути і шлеї,
Вуздечки й шори, сідла й нагаї!

Та в мене є ще й риса протилежна
Натурі кінській — я до ворогів
Підходжу, не задкуючи, відверто

Дивлюся в очі їм і на диби
Піднятись можу навіть перед богом,
Лиш до нікчеми спиною стаю!

1978


Читати також