Цілунок

Дмитро Павличко. Твори. Цілунок

Від поцілунку підлої людини
Душа твоя стемніла. Заболів
Нерв совісті, ласкаво перетятий,
Мов стрічка на врочистім відкритті

Музею чи моста... Чому не вдарив
Ти цілувальника того в лице
За жест Іуди, а йому скорився —
Цілунком на цілунок відповів?

Фальшива та наука, що навчає
Все віддавати точно: лож — за лож,
А правду — лиш за правду. Ти отруту

Чужої подлості в собі лишив,
Бо відплатив брехнею за брехню...
Міст чи музей? Та ні — смітник звичайний.

1978


Читати також