ПТСР у дітей: що потрібно знати?

В кінці статті ви знайдете нфографіку про найпоширеніші реакції дітей на психологічну травму з огляду на вік дитини. Памятайте, що це природна і нормальна реакція на ненормальні події.

Крім того, діти та підлітки можуть відчувати себе винними, що не запобігли трагедії або смерті. У них також можуть виникати думки про помсту. Більшість з цих реакцій є нормальними після травматичної події, з часом симптоми зменшуються.

Якщо симптоми тривають понад місяць, зверніться за професійною психологічною допомогою.

Як допомогти дитині в перші дні та тижні після пережитої трагедії?

Можливо так сталося, що дитина не ваша, але вам потрібно про неї тимчасово подбати. Створіть максимально безпечні умови, зберігайте спокій, доброзичливість та спілкуйтесь з дитиною. Важливо піклуватися та бути чуйними, але при цьому проявляти повагу й розуміння до будь-яких реакцій.

Що треба робити

• Забезпечте їжею.
• Знайдіть безпечне місце для життя.
• Зверніться за допомогою до лікаря та психолога.
• За можливості забезпечте контакт з родичами та друзями дитини.

Що неможна робити

• Змушувати дитину розповідати свою історію
• Говорити «все буде добре» або «принаймні ти вижив/-ла».
• Казати, що, на вашу думку, повинні відчувати люди або як люди повинні були діяти.
• Нехтувати медичною та психологічною підтримкою.
• Давати обіцянки, які ви не можете виконати, наприклад «ти скоро поїдеш додому».

Як батьки можуть допомогти своїм дітям після трагедії?

Перш за все ви маєте дати раду своїм емоціям, лише в спокої ви можете починати говорити з дитиною. Дитина має відчувати ваш спокій та впевненість. Поясніть дитині, що сталося, при цьому обов'язково наголосіть на наступних моментах:

• Ви її любите.
• Те що сталося, це не з вини дитини.
• Ви зробите все можливе, щоб піклуватися про неї.
• Все, що зараз дитина відчуває - це нормально.
• Дозвольте дітям сумувати або плакати.
• Нехай діти розповідають, пишуть або малюють малюнки про подію та свої почуття.
• Обмежте перегляд новин про війну.
• Приділіть додаткову увагу дітям, особливо якщо вони мають проблеми зі сном.
• Дозвольте їм спати з увімкненим світлом або дозвольте їм спати у вашій кімнаті (на короткий час).
• Намагайтеся зберігати звичний розпорядок (або створіть новий), наприклад, читайте казку перед сном, вечеряйте разом або грайте в ігри.
• Допоможіть дітям відчувати контроль, коли це можливо, дозволяйте їм самостійно приймати рішення, наприклад, вибирати їжу чи одяг.
• Зверніться до психолога, якщо через місяць дитина все ще не може виконувати звичні їй активності.
• Зверніться до лікаря, якщо з’являться нові поведінкові або емоційні проблеми, особливо якщо ці симптоми виникають протягом більше кількох тижнів:

1. Спогади (спогади – це розум, який знову переживає подію)
2. Підвищене серцебиття та пітливість
3. Легко лякається
4. Емоційно заціпеніння
5. Дитина дуже сумна або пригнічена

Не треба

• Очікувати, що діти будуть сміливими.
• Просити дітей обговорити подію до того, як вони будуть готові.
• Злитися, якщо діти проявляють сильні емоції.
• Гніватися, якщо вони почнуть мочитися в ліжко, крутитися або смоктати великий палець.

Реакція дітей на травму залежить від реакції дорослих на травму. Батьки можуть допомогти дітям, підтримуючи їх, залишаючись якомога спокійнішими

Пам’ятайте:

• Зцілення вимагає часу.
• Не ігноруйте сильні реакції.
• Зверніть увагу на раптові зміни в поведінці, мовленні, використанні слів або сильні емоції.