Мене мобілізують: як пережити перший шок?
Зараз багато хто переживає стрес від багатьох факторів невизначеності, які прийшли разом із війною. Одним із них є ймовірність мобілізації. Невідомість і очікування викликають чи не найбільше страхів.
Повідомлення про мобілізацію в цій ситуації викликає різкі, але короткотривалі реакції. Неочікувана повістка, недостатність вихідної інформації, необхідність швидких рішень, які кардинально змінюють життєві плани, може викликати розгубленість, підвищення тривоги, ступор або метушливість.
Як опанувати себе та залишати відчуття контролю за ситуацією:
- Одразу після отримання повідомлення дати собі паузу, хоча б на кілька хвилин. В цей час корисним є стабілізуюче дихання: короткий вдих — довгий видих або вдих і видих під рахунок.
- Відчувати страх — це нормально. Кажуть, що безстрашних людей не буває. Нормально відчувати страх смерті, болю, поранення, залишитися калікою.
- Проговорити свої страхи. Поділитися з близькими. Найбільше тривоги і страхів викликає невідомість — озвучений страх стає відомим, більш конкретним, а отже трохи менш страшним. Скоріше за все, з’являться ідеї, як максимально подбати про безпеку, уникнути ризикованих кроків.
- Вживання алкоголю або інших психоактивних речовин допомагає тільки на дуже короткий час — далі буде погіршення. Надмірна сміливість може призвести до необачних вчинків і серйозних наслідків, у тому числі із загрозою власному життю або життю інших, але повернення в реальність принесе ще більше страху.
- Планування. Спланувати, які речі є найнеобхіднішими, які дії потрібно виконати: як дістатися до пункту збору, що покласти у рюкзак, кому залишити свої контакти. Домовитися з рідними про спосіб зв’язку: основний та додатковий — по-можливості в один і той самий час доби.
- Після прибуття у частину познайомитися із майбутніми побратимами, взяти у них контакти, запитати про дозвіл тримати через них зв’язок із рідними (якщо раптом ваш телефон зламається або розрядиться).
Кандидатка психологічних наук, психотерапевтка Наталія Портницька
