Про травматичний стрес у дітей та підлітків

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у дітей і підлітків виникає внаслідок впливу на дитину однієї або більше травмуючих подій.

Потенційно травмуючими подіями є фізичне або сексуальне насильство, стихійні лиха, бойові дії та нещасні випадки. Статися все це може як із самою дитиною, так і з близькою їй людиною. Причому не обов’язково бути свідком такої події: навіть розповідь про неї може нанести шкоду психіці дитини і стати причиною ПТСР.

Причин для стресу в дитини може бути багато: патологічні спадкові фактори; особливі періоди життя; тяжкі «удари долі» (смерть чи розлучення); негативні потрясіння; стихійні лиха; нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням тощо. 

Ознаки стресу в дітей ясельного та дошкільного віку: злість, дратівливість, неконтрольований плач, тремтіння від страху, тривога, страх самотності, проблеми зі сном (кошмари), проблеми з харчуванням.

Ознаки стресу в дітей молодшого шкільного віку: відсутність апетиту, проблеми з харчуванням, скарги на головний біль та біль у животі, почуття, що тебе не люблять, потреба часто ходити в туалет, проблеми зі сном, недовірливість, переживання щодо майбутнього, байдуже ставлення до школи та дружби.

Ознаки стресу в дітей 10-12 років та підлітків: низька самооцінка, втрата ілюзій, регулярний головний біль та біль у шлунку, злість, недовіра до всього світу, бунтарська поведінка.

Найбільш поширені симптоми ПТСР мають у собі такі явища:

• повторне переживання травми (нічні кошмари, нав’язливі спогади, травматична гра);
• уникнення травматичних спускових механізмів, спогадів і ситуацій, які нагадують дитині про травмувальну подію;
• перебільшено негативні переконання про себе і світ, що виникають із цієї події;
• перманентно негативний емоційний стан та нездатність відчувати позитивні емоції;
• почуття відчуженості від людей;
• втрата інтересу до участі у громадських заходах;
• неможливість згадати частину травмуючої події;
• проблеми зі сном;
• дратівливість;
• безрозсудна або саморуйнівна поведінка;
• гіпертривожність;
• надмірний переляк;
• проблеми з концентрацією.

Анна Стасюк, психолог-консультант.