Аллен Гінзберг: як писати вірші

Портал Експеримент поповнився мудрістю ще однієї ключової постаті біт-покоління: поет та активіст Аллен Гінзберг дає професійні поради всім, хто зважився писати поезію (та й не лише її). Коротка лекція, прочитана поетом в Університеті Наропи в 1982 році, підкріплена цитатами інших умільців накалякати собі на друкарській машинці квиток у вічність, відповість на хвилююче нас усіх питання: як писати?

Коли ви тільки беретесь писати поезію, завжди існує проблема: як почати? Для вирішення цієї проблеми можна використовувати такі гасла сучасних американських поетів, які пояснюють, як сфокусувати увагу на безпосередньому спогляданні об'єкта.

«Жодних ідей; тільки конкретне»

Вільям Карлос Вільямс

Замість того, щоб щось вигадувати, необхідно зазирнути у свій розум під час творчого процесу та постаратися знайти в ньому вже готовий матеріал: факти, образи, відчуття, цитати, постійний внутрішній діалог. Вірш вже існує у вас у голові; все, що потрібно, просто записати його. А для цього потрібно одночасно усвідомлення внутрішніх процесів та пильність до подій зовнішнього світу.

«Найвідповідніший символ — це природний об'єкт»

Езра Паунд

Якщо вам сумно, і в цей час ви їсте морозиво у вафельному стаканчику, слухаєте вальс по радіо і думаєте про свою торішню дівчину просто зберіть разом усі ці факти. Вийде набагато краще, ніж якщо сказати: «О, як мені сумно і самотньо». Таку ефемерну річ, як почуття, неможливо описати саму собою — але можна описати те, що ви робите чи бачите під впливом цього почуття. Якщо просто озирнутися довкола і описати те, що бачиш, готовий опис буде чарівним чином відповідати стану душі. Т. С. Еліот називав це «об'єктивним корелятом».

«Безпосереднє споглядання об'єкта»

Езра Паунд

Коли ви уважно споглядаєте речі, ви бачите їх такими, якими вони є. Вільям Блейк висловив ту ж ідею інакше:

В одну мить бачити вічність,
Величезний світ - у зерні піску,
У єдиній жмені — нескінченність
І небо — у чашечці квітки.

Блейк також радив: «Звертайте увагу на найдрібніші подробиці». Керуак повторював: "Життя прози - в деталях". Те саме можна сказати і про журналізм, репортерство або про що завгодно інше. Тільки безпосереднім сприйняттям деталей можна описати своє переживання так, щоб викликати в уяві інших людей так само виразне уявлення. Замість витати в хмарах, гублячись у власних думках, потрібно зробити наступне: перебуваючи у своєму тілі, визирнути назовні; потім, перебуваючи «поза собою», зазирнути усередину. Щоразу, коли ви усвідомлюєте, що губитеся в думках, зупиніться на мить і згадайте, про що ви щойно думали. Вордсворт визначав поезію як «яскраві переживання, що пригадуються у стані спокою».

Головним критерієм для відбору матеріалу має бути виразність. Якщо у вас є чіткий спогад про вашу незаміжню тітоньку, чаювання з бабусею або аварію, в яку ви потрапили у віці шести років і, прокинувшись, побачили зірки - записуйте його. Виразність спогаду, який приходить до вас знову і знову, має на увазі його значущість для вас.

Є ще дві формули від Вільяма Карлоса Вільямса, які будуть корисні для заземлення та дисциплінування розуму:

"Завжди тримайте розум зафіксованим на об'єкті"
&
"Завжди пишіть про те, що у вас під носом"

Як тільки ви навчитеся цій дисципліні, ви зможете скільки завгодно подорожувати в уяві. Якщо ви твердо стоїте на землі, то можна витати у хмарах, тому що тоді ви робите це свідомо. Але якщо ви не усвідомлюєте, що витаєте в хмарах, ніхто не зрозуміє, про що ви говорите.

Помічаючи об'єкти у зовнішньому світі, ви також помічаєте зміст свого розуму. Значна частина поетичної творчості полягає в умінні помітити, що відбувається у своєму розумі в той момент, коли ви спостерігали за навколишнім світом. Спостерігаючи за своїм розумом, дуже скоро можна помітити, що він є дискретним. Раніше була ідея про «потік свідомості», ніби свідомість була безперервною і неподільною. Але виявляється, що потік свідомості більше нагадує фільм із окремими кадрами. Тому поетичні форми, що виникли у ХХ столітті, відображають цю дискретність розуму та його схильність стрибати від одного предмета до іншого. Саме так були написані «Пісні» Паунда та «Патерсон» Вільямса. Чог'ям Трунгпа також запропонував техніку «зигзага»: десь у середині написання вірша з'являється несподівана думка і відводить убік. Вся справа в довірі до свого розуму та прийняття думок такими, якими вони виникають. Трунгпа говорив: "Перша думка - найкраща". Не пригнічуйте і не прикрашайте свої спонтанні думки – усвідомлюйте їх. Поезія служить тим засобом, який дозволяє краще усвідомлювати свої думки.