Монумент Батьківщина-Мати: від історії до сучасності
Увічнити пам'ять про героїчний подвиг народу під час Другої світової війни – завдання, яке набуло особливого значення у минулому столітті. Одним із найвідоміших символів вічної пам'яті став монумент "Батьківщина-Мати", який відкрили 9 травня 1981 року у Києві. Цей величний пам'ятник став не лише свідком історії, а й символом перетворень, що відбулися в Україні протягом десятиріччя після його створення.
Як створювався монумент "Батьківщина-Мати"
Створення проєкту монумента було покладено на плечі московського скульптора Євгенія Вучетича. Оригінально комплекс мав називатися "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років", його відкриття було заплановане на 1980 рік. Однак завдання виявилося складнішим, ніж очікувалося, і терміни перенесли на 9 травня 1981 року, до 36-ї річниці Перемоги. Навіть тоді відкриття монумента ледве встигли підготувати.
Відкриття цього пам'ятника мало стати величезною подією. На урочистість мав прибути сам Леонід Брежнєв, генеральний секретар комуністичної партії радянського союзу.
8 травня об’єкт відвідав тогочасний керівник України Володимир Щербицький, щоб особисто упевнитися, чи все підготовано до візиту високого гостя.
Брежнєв прибув до Києва на початку дня 9 травня 1981 року і під час його пересування містом більше п'ятдесяти телекамер транслювали цю подію в прямому ефірі. Генсек виступив з короткою промовою на церемонії відкриття, оглянув музей, розписався у книзі почесних гостей. Особливо вподобав експозицію, присвячену його участі у війні.
Висота самої скульптури була вражаючою: 62 метри від п'єдесталу до кінчика меча та 102 метри, враховуючи постамент. Меч, що тримала скульптура, мав 16 метрів довжини та вагу 9 тонн. Її щит також вражав – 13,8 метрів довжини та 13 тонн ваги. У підніжжя монумента було розташовано музей Великої Вітчизняної війни.
Проте проєкт монумента мав свої відмінності від оригінальної концепції. Спершу передбачалося, що статую жінки вкриють золотим шаром для більшого блиску на сонці, а під нею розташують велетнів-вояків заввишки до 30 метрів. Проте через ряд обставин проєкт змінили.
Автор оригінальної ідеї Євгеній Вучетич помер у 1974 році, і завершення монумента взяв на себе киянин Василь Бородай. Він позбавив проєкт найбільш одіозних моментів. Таким чином, статуя "Батьківщина-Мати" з плином часу стала не просто пам'ятником військової слави, а й символом змін і розвитку.
Легенди, пов’язані з монументом
Через недоречне сусідство з Лаврою кияни прозвали статую "Лаврентіївною". Почалися розмови, що її меч вище хреста лаврської дзвіниці. Якщо дивитися з мостів (залізничного чи імені Патона), то візуально сприймається саме так – адже меморіал розташований ближче до мостів. Насправді верхівка меча нижча хреста дзвіниці на 18 метрів.
Подив викликала також довжина меча – він непропорційно куций. Казали, ніби митрополит Філарет розповів Щербицькому про своє видіння: не можна піднімати меч – символ війни – вище хреста, бо неминуче почнеться кровопролитна війна, "якій не буде кінця".
Але то легенда. Меч вкоротили з іншої причини. Півметрову модель Батьківщини-Матері випробовували в аеродинамічній трубі і виявили: за тієї довжини, що передбачав Вучетич, меч вібруватиме на вітрі. Тому його підкоротили.
Партійне керівництво зажадало також збільшити статуї груди – праві, мовляв, чомусь менші, ніж ліві. Бородай не погодився. Коли жінка піднімає руку вгору, пояснив він, груди розтягуються і стають візуально меншими.
Спорудження статуї з п’єдесталом-музеєм коштувало державі 12 млн рублів. Витрати на весь комплекс перевищили 30 млн рублів.
Сьогодні "Батьківщина-Мати" стала не тільки пам'ятником військового подвигу, а й важливою частиною ідентичності України. Ця велична скульптура є символом національної гідності, сили та волі українського народу. "Стометрова киянка" зажила міжнародної слави – вона увійшла в четвірку найвищих скульптур світу. Цікавим є той факт, що висота монумента перевищує висоту статуї Свабоди у Сполучених Штатах.
Батьківщина-Мати як символ змін у сприйнятті історії
Світ змінюється, і разом з ним змінюються наші погляди на історію та символи минулого. У 2015 році музей, що розташований під монументом, отримав нову назву – "Національний музей історії України у Другій світовій війні". Це було важливим кроком у напрямку акцентування уваги на українській історії та подвигу народу під час війни, а не просто на ролі радянського союзу.
Україна продовжує розвиватися, і монумент "Батьківщина-Мати" разом із нею. Видача дозволу на заміну герба срср на український тризуб на щиті монумента у 2023 році є ще одним важливим кроком у зміні символіки та сприйнятті минулого. Ця подія відбувається на фоні глибокої трансформації в українському суспільстві та його відносинах із минулим.
Демонтаж герба срср є важливим кроком у напрямку відокремлення від колишнього режиму, підтвердження суверенітету та самостійності України. Це символізує новий етап в історії країни, коли важливо визначити власну ідентичність, незалежну від минулого режиму.
Таким чином, монумент "Батьківщина-Мати" став не лише пам'ятником військової слави, а й символом еволюції національної свідомості. Він відображає зміни у сприйнятті історії, адаптацію до нових реалій та бажання будувати майбутнє на основі гідних цінностей.
Ця скульптура нагадує про важливість пам'яті та відданість героям минулого, а також про те, що нація, як єдине ціле, росте та розвивається, змінюючи світ під впливом власного курсу інновацій та прогресу.
