Юрій Лях. Конкурс драбблів
Масляна
Масляна гула, огорнута духом вареників, шашликів та глінтвейну.
Стільки знайомих, і всі пригощають, гукають. Все тому, що Петро за словом у кишеню не лізе й після чергової чарчини з нього вилітають ніким не чувані небилиці. Одна біда – його грізна половина, – Фенька. Ну не дає й на свято розслабитися. Тепер вона неухильно йшла по сліду: де найбільший галас, там і шукай. Майже упіймала непутящого якраз неподалік соломʼяного опудала, та раптом той розвіявся. Ряжений хлопець підніс смолоскип до копиці… Тільки-но вогонь торкнувся опудала, як воно знялося й побігло…
Натовп остовпів. І тільки Фенька фурією помчала слідом: – Стій, паразіте! Не втечеш!
