2025. Конкурси
Digital Art з ШІ
Веселі вірші про зиму
Війна, кохання, перемога
Вчитель, який змінив моє життя
За 28 днів весна, кохання…
Зимовий конкурс
Конкурс драбблів
Конкурс одноактних п'єс
Поетична Хвиля
Солодкий літературний конкурс
Тварини – наші друзі, а не іграшки
Читай, малюй, вигравай
Що відбувається у темряві
Софія Бартновська. Конкурс драбблів
0
Поділитися:
дерева гнитимуть
Електричка тріскає залізничними рейками мов затишний вогонь каміна. Вона горить поміж білого снігу, вона тліє. Скоро цей рік закінчиться і ми чекатимемо наступного.
- О, дивись як дерева попадали. Жили б ми тут, вже б засушили, а так згниють.
Ми ніколи не житимемо тут, дідусю Степане. Ти ділився цими екзистенційними роздуми зі своїм товаришем ледь ворушачи знекровленими губами; тримаючи банку з базару руками, що більше схожими були на великі водянисті мозолі. Але я відповідаю тобі подумки: ми ніколи не житимемо тут. А навіть як житимем, то дерева гнитимуть деінде.
