Катерина Половинник

Земля здригалася під масивними лапами цієї страшної істоти. Вона вся була сплетінням вогняних відтінків, що змішувались на крилах, немов  пламені з найглибшого пекла.

Гнітючі чорні очі світилися як дві бездонні ями. Голос нісся ніби грім, що дряпає небо та перетворювався на страшний рик, який пробуджував найжахливіші нічні кошмари.

З відчуття невимовного жаху дитину висмикнув рідний голос.

     «Катрусю, не бійся», -  лагідно сказала бабуся і підняла онуку на руки. А й справді, з висоти бабусиного зросту монстр здавався вже не таким страшним. І навіть милим.

«Це курка. Її звати Квітка», -  пояснила старенька. І понесла онуку спати. Скільки відкриттів у бабусі в селі…

Умови участі у конкурсі драбблів

Читати також


Вибір редакції
up