Лукавецький Денис. Конкурс драбблів
“Джет”
Єдина висота, якої досягав Джет, була висотою власного піднебіння, коли він клав собі до рота чесно зароблений шмат хліба.
Коли юнак проходив повз, всі люди мусили затримували повітря, щоб стати худішими і не зачепити хлопака. Сам Джет так не робив, бо якби він вдихнув на повні груди, в світі б вичерпався кисень.
Та потім він побачив Хлою, що була миліша за всі тістечка світу. Джет усміхнувся до неї. У відповідь дівчина махнула йому рукою. Хоча це і виглядало, наче вона відбивалася від надоїдливого москіта, та хлопцю вистачило й такого прояву уваги.
— Потрібно записатися в спортзал, — сказав собі Джет.
