Форум-театри в Запоріжжі: як жінки вчаться розпізнавати та протидіяти домашньому насильству
Піти, щоб врятуватися: як пройшли форум-театри з протидії домашньому насильству
Ми ходимо в театри, щоб отримати естетичне задоволення та емоційну розрядку. А як щодо театрів, які надають ще й психологічну допомогу? Саме такі форум-театри пройшли в Запоріжжі. Протягом п’яти вистав під модерацією психологині майже сто жінок вчилися розпізнавати домашнє насильство та протидіяти йому. Розповідаємо, як це відбувалося.
Маленька імпровізована сцена, в глядацькій залі – лише жінки. Трохи нашорошені, бо вперше прийшли на виставу форум-театру. Це новий для України метод психологічної допомоги, який взагалі було започатковано ще в 19 сторіччі. Ідея форум-театрів у тому, щоб через виставу наглядно показати аудиторії ті чи інші соціальні проблеми, а потім разом розв’язати їх, придумуючи альтернативне закінчення кожної сцени.
– Таким чином глядачі не просто проживають виставу, вони стають її авторами, - говорить психологиня ГО «ТИША» та модераторка форум-театрів Вікторія Чернова. – Це має і повчальний ефект, бо переживаючи і впливаючи на ситуацію, глядачі формують досвід. І якщо вони зіткнуться зі схожою ситуацією в реальному житті, то вже знатимуть, як реагувати. Але також ці вистави терапевтичні: ті глядачі, які вже переживали подібне, можуть поділитися досвідом і отримати підтримку.
Вистави, які проводили в Запоріжжі ГО «ТИША» за підтримки Фонду Муквеге, були присвячені темі протидії домашнього насильства.
– Ми працювали за важливим принципом: говорити на складні теми простими словами і з допустимою долею гумору. Думаю, це допомогло пройти таку важку тему емоційно легко, – говорить Вікторія Чернова. – Наші учасниці після театрів зазначали, що відчували себе спокійно, навіть якщо переживали випадки насильства у власному житті. Їм було важливо підтвердити для себе, що певні маніпуляції чи дії – насильство. Багато жінок ділилися своїм досвідом, розповідали про розлучення з чоловіками-кривдниками. І частіше за все пропонували саме цю зміну у виставу. Бо на власному досвіді знали, що виправити таку ситуацію не можна, найкращий варіант – піти від кривдника, щоб врятувати себе.. Це дуже нас порадувало!
Волонтери, які розігрували сценки в форум-театрі, теж вчилися і всотували інформацію. Одна з акторок також переживала насильство, тому вона не просто відігравала сценки, через виставу вона ділилася власним досвідом. А от чоловіку-актору, для якого максимально невластива насильницька поведінка, було непросто відігравати роль кривдника. Але театр – це театр, то ж довелося вжитися в роль. До речі, деякі з глядачок форум-театрів навіть запропонували стати волонтерками для майбутніх вистав.
– Я не просто вперше побувала на форум-театрі, я вперше про нього дізналася! – посміхається одна з учасниць Карина. – У сценках я впізнавала ситуації зі свого життя. Було дуже корисно проаналізувати всі варіанти їх рішень разом з дівчатами та тренерками. І після їх розбору почувала себе впевненіше, бо зрозуміла, що у власному житті зробила правильно. Окремо вдячна за приємну і спонукаючу до спілкування та роздумів атмосферу.
Найважливішою задачею для модераторок форум-театрів Вікторії Чернової та Катерини Кисько було не травмувати жінок і донести правильно всю інформацію. Але все пройшло на одному диханні, спокійно та безпечно. І в результаті досвід форум-театрів став цінним для всіх учасниць процесу – і для організаторів, і для глядачок, і для акторів-волонтерів, бо всі змогли прожити новий корисний досвід і повчитися.
