Зіняк Олександр. Хомо - свинтікус
По причині утворення біорізноманіття на планеті Земля і в процесі еволюції, а також, що між людиною і свинею існує сполучена ланка морфологічної подібності і шляхом постійного самовдосконалення, мозок свині мутувався в людській..
Що з того вийшло, читаємо уважно нижче.
Жила в хліву одна свиня
Свійська й парнокопитна
Хоч одомашнена була
Але з роду оленеподібних.
Була свиня ота тупа
Нахабна й вересклива
І всім дошкулити вона
Не вагаючись, уміла.
Була нікчемна та свиня
Людиноподібна
Із злістю хрюкала вона
Й була однак, сварлива.
І все глумилася вона
Одне і теж твердила:
" Що ваша незалежность мені дала?
Я і раніш є самостійна!
Ото раніше був союз
Та ковбаса два двадцять
І кендюх мій все ситий був
І жерла я ледащо..
Тепер же сумую я за тим
Бо день тепер інакший
На все тепер лежить табу
А я ще те ледащо.
Бо звикла я усе чекать
Як щось плеснуть в корито
І варто було заверещать
Як мала попоїсти.
Тепер же треба попахать
Й до цього я незвикша
Щоб знову набити кендюха
І досхочу наїстись.
Пропоную я створити фонд
Й відкрию я донати
Щоб безкоштовно все було
В кориті мому й свата.
Хоч не людина я - свиня
Та чим я гірше інших
Бо є людина - як свиня
А то, бува, і гірше..
І теж я хочу файно жить
І надурняк наїстись
І щось купить, а щось пропить
І файно похмелитись.
І не шаную я усіх
Ні Бога, ані близьких
Бо рию я лиш під себе
І є я норовлива.
І нецікавить те мене
Що хтось там з кимсь воює
І гинуть люди повсяк час
Мені на теє - хрюкать.
Бо я - Свиня!
І нагла я і все є по коліна
Як те лайно, в якому я
Жить із давна вже звикла!
Ви берете їжу зі стола
А я все їм з корита
Бо покладуть мені пожрать
Й тоді я знову сита.
Я хочу буть як депутат!
Корито я вже маю
Та хочу ще я і "лв"
Щоб надурняк урвати.
Бо куцонога й знахабніла
Із довгим рилом я свиня
І голос мій здалеку чутно
Не підведу вас, босота!
Бо вам лиш все і обіцяють
Зарплати, гори золоті
А я кажу усім вам прямо
Давайте гроші лиш мені!
Тоді ми гарно заживемо
У правді, мирі і добрі
Ви лиш одного не забувайте!
Ложити справно хабарі!"