Євгеній Юхниця. Добірка віршів. Жовтень 2024
Професорам, з дипломом й без,
Хто вчив, і вчить й тепер:
Хай вітер тугу віднесе,
Як може – режисер!
…Чеснішає наступний крок
У кожного із нас.
Ми з вами – китиця із грон
Учительських причасть.
Із вцілілих підвалів
Павшого Вугледару
Росіянам-калашніковим
Показались - обличчя.
Де́, чи - з ки́м ті солдати,
Кому дали комбати
Наказ: «Не відступати!» ?
…З розпачем і відважні?
Вірячі й догматичні?
Їх, мов акумулятор,
Клали в ноут зім’ятий.
…Вугледарові шахти
тіла приймуть у штольнях
ще до вечора сьодні,
ще живі й ні, поло́нні.
Людям не зрозуміло,
Чом на Курск гнали сили?
Коли діти - під блискавкою,
Яких дозволили викосити…
…Люди і не говорять.
Більшість – зникла, не поряд.
Й Вугледар, город моргів,
Пише ко́ксо-історію.
По Запоріжжю козацькому КАБи гуляють,
...було, й Січ Запоріжську розклали й розбили.
Ми по історії сум не вчимо, де наглядно
виднося, як нас лишали там зброї і сили.
.. Ре́спекти класу і групі, та їх вчителям,
хто сьо́дні аналізує дах для коваля,
хлібда́ра, музи́ки, айтішника, діток-орлят.
Як вдома – у київськім небі
Стерв’ятників полум’я..
В десятки разів більше скутерів, мото - вночі.
Доглянутий милий пляж Ве́рбний
Затих Оболонню,
Мов, спостерігає, чи вистоять вілли, а чи…
Усю Україну, як царство Бухарське.
Колись хижий Фрунзе розгро́хав руйна́цьки
Також літаками із неба?
…Та Київ – тримається. Треба.
Вихід з дому, сьогодення, милий квест:
Наголити, вмити, ро́зтягнутись, пресс…
Переглянути ток-вайберські вотс-а́пи
Що-кому – у тридцять чатів, забода́ти!
…По кульочках – рештки їж і картон.
Склянки тріснуті, шкарлупки, сир - в-хот-дог.
В руки – по́ртфік, парасолю і сміття.
По андроїду – на палець, пульс - що вдяг…
Озирнутись у люстерко, світло – чик.
Перевірити – жмут гривнь, парольний лист.
Ко́ди й банківські картки́ зв'язати чимсь!
Повернутися й полити гер-нарцисс.
Перемаца́ти ключі від ста …нетре́б.
Зачиняти, мов охороняю бренд.
Бігти й згадувати – що ж кому не взяв?
Й не забути ко́жну й ко́жного ферзя́!
Дочекалися нагоди
п’я́тничого переходу
на суботню вищу ноту
персональної турботи.
…Ліки близьким; й зустріч, може,
за́йко-мріяних обожнень -
йде назустріч. І радіє,
що - ми є, мигдаль й олія.
Заманені на Курщину війська
З переданою західною технікою -
Пони́щуються поступово спекою
Оточень вересневих мокляка́.
…В нас прорвана донецька незахищеність
Без танків, що нам надали́ на Заході.
«Вони, й німецькі, Курщиною – знищаться?». –
Питає мене дідуган із ягодами.
11.10.2024р. ( «Розмови у суспільстві» )
